Пам'ятні дати та події

   

В Україні щорічно 18 травня відзначається День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. Відповідну Постанову Верховна Рада прийняла у 2015 році. Цього дня ми згадуємо понад 200 000 кримських татар, яких примусово вивезли з Криму в 1944 році. Для багатьох із них заслання обернулося поневірянням, голодом і врешті-решт смертю.

Кожен може вшанувати пам’ять жертв геноциду кримських татар хвилиною мовчання 18 травня з 12:00 до 12:01 за київським часом. 

На другу половину дня 18 травня заплановані конференція, траурний мітинг, дискусія та вебінар в онлайн-форматі. Детальна програма заходів – на фейсбук-сторінці голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова.

Історична довідка

Архівні фото кримських татар на місцях спецпоселень

ДЖАМАЛА ПРО ДЕПОРТАЦІЮ КРИМСЬКИХ ТАТАР https://youtu.be/tL-AJ9BNi4E

8 травня 2023 року Україна разом Європою та США відзначає День пам'яті та примирення, присвячений загиблим у Другій світовій війні. Близько 8-10 мільйонів українців загинули у війні 1939-1945 року. Пам'ять означає, що ми пам'ятаємо всіх військових і цивільних жертв цієї війни, а примирення - що країни Європи уклали мир після війни.

У 2023 році Україна відзначає це свято в умовах повномасштабної війни з РФ. На зміну німецькому нацизму на наші землі прийшов російський рашизм. Ми віримо, що незабаром у календарі свят України з'явиться нова святкова дата - День Перемоги над Росією. А сьогодні  учні 5-го класу разом з вчителем історії Шеїн Ю.Л.згадаємо про закінчення Другої світової війни.

Учні 5-го класу на уроці "Досліджуємо історію і суспільство" здійснили екскурс до історичних подій 1986 року. З'ясували причини аварії на ЧАЕС та наслідки для сучасників (малюнки учнів)

24.04.2023р. вчитель історії Шеїн Ю.Л.

Учні 7 класу Лиманської ЗОШ І-ІІІ ступенів №5 разом з вчителем історії Шеїн Ю.Л. познайомилися з навчальним коміксом до Дня Добровольця, визначили історію заснування добровольчих батальйонів, головні події 2014 року.

 Учні Лиманської ЗОШ І-ІІІ ступенів №5 Зозуля О. учень 11 класу, Гніденко І. учень 10 класу разом з вчителем історії Шеїн Ю.Л. 20 лютого 2023 року о 16:00 відвідали вечір пам'яті "Memory-time" вшанування пам'яті Героїв Небесної Сотні. Хвилиною мовчання вшанували «Героїв Небесної Сотні». Ми віртуально пройшли шлях героїв «Небесної Сотні» завдяки онлайн-трансляції Микола БОНДАРЯ, військового Збройних Сил України та голови громадської організації «Всеукраїнське об’єднання «Коло.медіа».  Юрій АКСЕНИН, син Героя Небесної Сотні, голова громадської організації «Родина Героїв Небесної Сотні» розповів історію свого батька, який загинув під час подій «Революції Гідності»

 

«Бій за майбутнє».

 Інформаційні матеріали до Дня пам'яті Героїв Крут–2023

9 січня в Україні відзначають річницю бою під Крутами, який для Українського народу став символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність, прикладом для сучасних захисників України, як успішно боротися проти численного ворога.

Тоді, 105 років тому, українські вояки й добровольці зупинили на кілька днів наступ більшовиків на Київ. У той час в Бересті тривали переговори між Українською Народною Республікою та країнами Четверного союзу щодо мирного договору. 9 лютого 1918 року його підписали. Цей документ визнав незалежність Української Народної Республіки і став підставою для надання військової допомоги Україні у відбитті російської агресії. 

Ключові тези

Бій під Крутами був оборонною операцією, яка зупинила на кілька днів наступ переважних сил ворога. Ця битва символізує патріотизм, стійкість і самопожертву української молоді в боротьбі за державність.

Міжнародне визнання української незалежності – це те, чим завдячуємо героям Крут. Затримавши російського ворога на чотири дні біля залізничної станції Крути, київські юнаки дали змогу владі УНР розгромити повстання російської п’ятої колони під назвою «повстання на заводі Арсенал» у Києві, а головне – укласти Брестський мирний договір із країнами Четверного союзу й досягнути визнання УНР суб’єктом міжнародних відносин.

Проголошення 22 січня 1918 року незалежності Української Народної Республіки й перше у ХХ столітті її офіційне визнання утвердило на політичній карті світу нашу державу. Хоч вона проіснувала три роки, але був час безперервної боротьби за її збереження. І тоді – понад 100 років тому, й тепер –  ворог той самий. Нинішні захисники України завершують справу крутянців. 

Бій під Крутами – бій за майбутнє України. Завдяки підтримці німецьких та австро-угорських військ відповідно до Брестського договору 1 березня 1918 року українці звільнили від більшовиків Київ, а у квітні – майже всю Україну. В першій у XX столітті війні з російським агресором – радянською Росією – перемогла Українська Народна Республіка.

У Крутах вирішувалася доля молодої української держави. Кілька сотень відважних юнаків та чоловіків зробили свій вибір – виступили проти російської військової агресії, стали на захист України. Вони були різного походження: діти селян, робітників, священників; військові, студенти, гімназисти. Хтось мав бойовий вишкіл, а хтось уперше взяв до рук зброю. Але всі вони розуміли головне – Україна потребує їхнього чину.

Крути – символ боротьби за незалежність України у ХХ і ХХІ століттях. Подвиг крутянців, як і всіх Героїв визвольних змагань, став прикладом для захисників України в сучасній російсько-українській війні. Прикметно, що сміливість і жертовність крутянців порівнюють зі сміливістю та витривалістю оборонців Донецького аеропорту в теперішній російсько-українській війні. Тому Героїв Крут у публіцистиці часто називають «першими кіборгами».

На початку березня 2022 року неподалік місця подвигу Героїв Крут знову відбулися бої захисників України з російськими окупантами, які наступали на Київ. Через 104 роки під Крутами наші війська зупинили наступ ворога, завдали йому болючих втрат, захистили місто Ніжин на Чернігівщині.

Після оборони Бахмача й бою під Крутами російські окупанти почали боятися українських оборонців. Так само під час повномасштабного вторгнення у 2022 році після оборони Києва, Чернігова, Сум, Харкова й Маріуполя російський агресор став  боятися захисників України.

Крути – місце катувань і розстрілу 27 полонених студентської чоти, які, заблукали в темряві й повернулися до станції Крути, що на той час уже була зайнята більшовиками. За понад сто років у росіян не змінилися способи ведення війни. В сучасному збройному протистоянні армія РФ так само несе на окуповані території мародерство, масові вбивства, катування, ґвалтування, викрадення представників місцевого самоврядування, священників, журналістів, активістів. Рашизм – це геноцид.

Багато молодих патріотів – активних учасників відзначення дня пам’яті Героїв Крут зараз зі зброєю в руках крок за кроком наближають нашу перемогу над нащадками російсько-більшовицького агресора – рашистами. Тоді захисники української незалежності не змогли вистояти в боротьбі з переважними силами агресора. Сьогодні ми маємо завершити їхню справу. У нас є професійна, патріотична та вмотивована армія, міжнародна підтримка. І ми знаємо, що поразка у війні з Росією означає для українців репресії, Голодомор, депортації та знищення нашої ідентичності.  

Сьогодні на захист України стали тисячі українців, які ще вчора були мирними людьми: вчителі, студенти, менеджери, бізнесмени, історики, співаки. Щира вдячність усім, хто нині виборює нашу перемогу, право жити у вільній країні на своїй землі.  

Попри те, що за 100 років не змінився ні ворог, ні його методи війни, ми маємо реальний шанс завершити цю боротьбу. Бо наше суспільство зробило свій вибір на користь вільного демократичного розвитку власної держави. Й готове цей вибір захищати, кожен на своєму фронті – воєнному, волонтерському, історичному. 

Історична довідка

Ключовими подіями першого року Української революції 1917–1921 років стало постання Української Центральної Ради та створення нею Української Народної Республіки.

Більшовики, прийшовши до влади в Росії після жовтневого перевороту 1917 року, прагнули встановити контроль над Україною і розглядали Центральну Раду як серйозного суперника. У грудні 1917-го розпочали збройний наступ на Україну. В середині січня вони захопили майже все Лівобережжя та просувалися на Київ. У таких умовах війни Центральна Рада проголосила 22 січня 1918 року незалежність Української Народної Республіки.

Після захоплення Полтави вздовж залізниці на захід наступала так звана 1-ша Революційна армія, а з Гомеля на Бахмач – 2-га. Там, де сходилися дві залізничні колії, вони планували об’єднатися.

Тривалий час найбоєздатнішою українською частиною на Чернігівщині був бойовий відділ 1-ї Української військової юнацької школи сотника Аверкія Гончаренка. 25–27 січня вони разом з іншими військовими підрозділами та добровольцями героїчно обороняли вузлову залізничну станцію Бахмач. Однак без артилерії під загрозою оточення оборонці вимушено відступили до станції Крути й стали укріплюватися.

28 січня в Бахмачі обидві радянські армії з’єдналися під командуванням Муравйова й почали рухатися в бік Києва. На підступах до столиці Муравйов закликав: «Товариші, я знаю, що багато хто з вас втомився, проте небагато вам працювати. Наше завдання – взяти Київ і тоді ви зможете повернутися додому. Багато вам довелося страждати, але вони кров’ю відповідатимуть за ваші страждання. Ми їм покажемо, дайте тільки добратися до Києва. Якщо буде потрібно, нічого не пошкодую: каменя на камені не залишу в Києві. Мешканців не жаліти, вони нас не жаліли, терпіли хазяйнування гайдамаків. Ми їх усіх перестріляємо та переріжемо. Ми їм покажемо, нема чого боятися кровопускання. Хто не з нами – той проти нас. Ви, доблесні товариші, ви мені допоможете взяти Київ, а там ви будете нагороджені…». 

Неймовірно, але через 104 роки, коли російські війська наближалися до Києва під час повномасштабного вторгнення, російський блогер-пропагандист, журналіст газети «Комсомольская правда» Мардан заявив: «Війна оголошена. Щось мені підказує, що тепер на Київ очікує справжнє пекло. Його братимуть максимально швидко й жорстко. Відключити електрику, водопостачання, знищити зв’язок. І вбомбити ЗСУ в кам’яний вік, навіть якщо вони будуть окопуватися десь у житловому масиві на Троєщині. З територіальною обороною армія поводитиметься так само, як у Грозному в 1995 році».  

Проте повернімося до подій 1918 року. 29 січня на станції Крути більшовицький наступ зупинили українські частини, до яких підійшло підкріплення – учні Київської юнацької військової школи імені Богдана Хмельницького та Помічного студентського куреня Січових стрільців. Тож участь у бою брали чотири сотні 1-ї Київської юнацької школи імені Богдана Хмельницького та 1-ша сотня Студентського куреня Січових стрільців (разом понад 500 воїнів і 20 старшин). На озброєнні вони мали 16 кулеметів і саморобний бронепоїзд – звичайна артилерійська гармата, встановлена на залізничній платформі, гвинтівки. До них приєдналися близько 80 добровольців із загону Вільного козацтва з Ніжина.

29 січня 1918 року на залiзничнiй платформi в Крутах перебувало до 520 українських воїнів, юнаків і студентів, озброєних 16 кулеметами та однією гарматою. Росіяни вдесятеро переважали, мали бронепотяг та артилерію.

Військами УНР під Крутами командував Аверкій Гончаренко, уродженець села Дащенки з Чернігівщини. З єдиної гармати по ворогу стріляв його побратим, сотник Семен Лощенко, родом із села Іванівки на Луганщині. Завдяки вигідній позиції і героїзму українцям вдалося завдати росіянам значних втрат і стримати наступ до темряви. Потім, під тиском ворога, українські бійці організовано відступили до ешелонів і вирушили в бік Києва, руйнуючи за собою залізничні колії. Але одна студентська чота – 27 хлопців – заблукали в темряві й повернулися до станції Крути, яка вже була зайнята більшовиками. Вони потрапили в полон. Хлопців катували, а потім стратили.

Під Крутами загинуло, за різними оцінками, 70–100 українських оборонців. Сьогоднi вiдомi прiзвища 20 з них. Це студенти Народного унiверситету Олександр Шерстюк, Ісидор Пурик, Борозенко-Конончук, Головащук, Чижов, Сiрик, Омельченко (сотник); студенти Київського університету святого Володимира Олександр Попович, Володимир Шульгин, Микола Лизогуб, Божко-Божинський, Дмитренко, Андрiїв; гiмназисти 2-ї Кирило-Мефодiївської гiмназiї Андрiй Соколовський, Євген Тернавський, Володимир Гнаткевич, Григiр Пiпський, Іван Сорокевич, Павло Кольченко (прапорщик), Микола Ганкевич.

Російські втрати тільки вбитими були щонайменше 300 загарбників.

Після визволення від російсько-більшовицьких окупантів, у березні 1918 року, тіла загиблих були перепоховані в Києві. 

Історики та києвознавці сходяться на тому, що 25 загиблих під Крутами поховали в братській могилі на Новому Братському кладовищі на Звіринці, а Володимира Шульгина та Володимира Наумовича – в одній труні в сімейному гробівці Наумовичів на Аскольдовій могилі. Потім родина перенесла труну на Лук’янівське кладовище. Згодом майже всіх героїв поховали на Аскольдовій могилі в Києві.

Завдяки звитязі та сміливості українських вояків ворожий наступ більшовиків на Київ був зупинений на кілька днів, доки тривали переговори між Українською Народною Республікою і країнами Четверного союзу. Важливо було, щоб українська столиця перебувала під контролем Центральної Ради. Це сталося й завдяки учасникам бою під Крутами. Перемовини закінчилися 9 лютого 1918 року підписанням Брестського мирного договору, за яким Четверний союз визнав УНР, а також надав грошову позику і збройну допомогу в боротьбі із зовнішнім агресором в обмін на 60 мільйонів пудів хліба та іншої продукції від УНР.

Тим часом 4 лютого 1918 року більшовицькі війська Муравйова підійшли до Києва. Через два дні почався масований артилерійський обстріл, ще через три дні муравйовці увірвалися в місто. 11 лютого 1918 року більшовики проголоcили в Києві Українську Робітничо-Селянську Республіку та її Народний секретаріат.

Але вже 1 березня 1918 року завдяки підтримці німецьких та австро-угорських військ – відповідно до Брестського договору – українці визволили від більшовиків Київ, а у квітні – майже всю Україну. Отже, бій під Крутами став боєм за майбутнє України.

Міфи про бій під Крутами

Міф	Як було насправді
«Більшовицьким ордам»    протистояли 300 студентів і майже всі або загинули в бою, або потрапили в полон    і були закатовані.	З українського боку участь у бою брали чотири сотні 1-ї Київської юнацької школи імені Богдана Хмельницького та 1-ша сотня Студентського куреня Січових стрільців – разом понад 500 вояків і 20 старшин. На озброєнні мали гвинтівки, 16 кулеметів і саморобний бронепоїзд – звичайну 76-міліметрову артилерійську гармату, встановлену на залізничній платформі. Головною силою на полі бою були вихованці військових шкіл під командою досвідчених старшин. Втрати загиблими українців під Крутами становили, за різними оцінками, 70–100 оборонців, у тому числі 27 вояків Студентської чоти (тепер – взвод), які потрапили в полон і були вбиті. Тож у бою під Крутами загинули не 300 бійців, і тим більше не всі українські учасники зіткнення. Більшовиків загинуло щонайменше 300.
Крутянці – єдині оборонці Києва.	Наприкінці січня 1918 року в Києві й на найближчих підступах до столиці перебували Республіканський полк під командуванням Петра Болбочана, Синьожупанна та Сірожупанна дивізії, Січові стрільці. 30 січня до Києва добрався полк імені Костя Гордієнка під командуванням полковника (пізніше – генерала) Всеволода Петріва. Спільною проблемою для них стала нескоординованість командування. Згадані частини не вислали в напрямку Крут, оскільки в Києві тривав заколот пробільшовицьки налаштованих робітників заводу «Арсенал» – переважно росіян за походженням. Поки крутянці – і не тільки вони – стримували зовнішнього ворога на підступах до столиці, решта військ боролася з ворогом на власних, не менш важливих позиціях.
Відступ крутянців – прояв безнадійного героїзму.	Відступ крутянців не був безнадійним і безрезультатним: відходячи, вони зруйнували та пошкодили частину залізничного полотна. Так затримали наступ більшовиків, яким довелося витратити час на ремонт колії. Отже, бронепотяги більшовиків – на той час головна зброя – перетворювалися на тягар.
Традиційна версія переважно не     враховує контексту, в якому діяли крутянці.	Під час Крутянського бою в самому Києві тривали запеклі  сутички. Диверсією на залізничній колії крутянці затримали більшовицькі війська на кілька днів – до Києва більшовики змогли підійти 4 лютого 1918 року. За цей час із Києва були евакуйовані центральні органи влади, документи, цінності, відбувся організований відступ військ – тобто було зроблено все можливе, щоб швидко повернути втрачені позиції. Сам відступ не був надто глибоким – штаб військ УНР розташувався в селі Гнатівці під Києвом. Найголовніше – ця затримка дала можливість завершити переговори з кайзерівською Німеччиною про підписання мирного договору, що означало міжнародне визнання Української держави й автоматично вказувало, що більшовики є окупантами території суверенної держави. Тематичні матеріали Українського інституту національної пам'яті Методичні рекомендації до 100-річчя Української революції 1917–1921 років. Читайте за посиланням Перші кіборги. До річниці бою під Крутами. Інформаційні матеріали. Читайте за посиланням  Настільна гра «Українська революція 1917–1921». Переглянути та завантажити Інфографіка «Крути – бій за майбутнє». Переглянути та завантажити Схема бою під Крутами, що подавалася в праці Аверкія Гончаренка Переглянути та завантажити Про Крути з першоджерел Читайте за посиланням Соціальна реклама до Дня пам'яті Героїв Крут Переглянути та завантажити Корисні інтернет-посилання: В’ятрович Володимир. «Крути – бій за майбутнє»  «Завдяки Крутам УНР визнали державою»: інтерв’ю з професором Володимиром Сергійчуком         Михайло Ковальчук. «Бій під Крутами: відомі й невідомі сторінки» Ярослав Тинченко. «Життя після Крут. Як склалася доля учасників січневого бою» Андрій Любарець. «Бій під Крутами у історичній пам’яті» Аверкій Гончаренко. Бій під Крутами (спогади учасника) Михайло Михайлик. День 29 січня 1918 року (спогади учасника) Борис Монкевич. Бій під Крутами (спогади учасника) Ігор Лоський. Крути (спогади учасника) Файзулін Ярослав. «Бій під Крутами: як відрізнити історичну правду від міфу» Інтерв’ю з Ярославом Файзуліним. «Що спільного між героями Крут та «кіборгами» Донецького аеропорту?»

**********************

Міністерство освіти і науки України інформує, що відповідно до Указу Президента України № 69 від 11 лютого 2015 року в Україні щорічно 20 лютого відзначається День Героїв Небесної Сотні. Міністерством культури та туризму України виготовлені соціальні відеоролики під назвою «Відзначення Дня Героїв Небесної Сотні  з метою використання їх під час проведення освітніх заходів.

 Відеоролики мають позитивні експертні висновки Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення щодо використання їх в просвітницькій роботі. 

Ресурс доступу : https://fex.net/uk/s/md15zma

28 жовтня 2021 року українці відзначають 77-у річницю вигнання нацистських окупантів з України.

Інформаційні матеріали Українського інституту національної пам’яті. 

Можна ознайомитися за посиланням: https://uinp.gov.ua/informaciyni-materialy/vchytelyam/metodychni-rekomendaciyi/informaciyni-materialy-do-richnyci-vygnannya-nacystskyh-okupantiv-z-ukrayiny

 Онлайн-вікторина «До 77-ї річниці вигнання нацистів з України»:   https://learningapps.org/watch?v=pajoue6ca21

                    *****************************************

Цьогоріч  українці вперше відзначатимуть Всеукраїнський День відповідальності людини, водночас вшановуючи пам’ять видатної особистості, автора «Декларації відповідальності людини» Богдана Дмитровича Гаврилишина. Згідно з Постановою Верховної Ради № 5286 від 16 липня 2021 року в Україні щорічно 19 жовтня відзначатимуть Всеукраїнський День відповідальності людини.

• Учні 10 класу Лиманської ЗОШ І-ІІІ ступенів №5 разом з вчителем громадянської освіти Шеїн Ю.Л. вшановували пам’ять Богдана Гаврилишина – пластуна з майже 80-літнім “стажем”, якого називали найвпливовішим українцем світу. Учні підготували презентації з цікавими фактами про життя і діяльність Б.Гаврилишина, познайомилися з положеннями «Декларації відповідальності людини». Ось і ми радимо вам прочитати її головні положення та переглянути цікаві презентації за посиланням  (роботи  Найденко В.,Дубограй К.):
• https://docs.google.com/presentation/d/1K-5VkIhXX12KyMPkqv2irQSHTe8lbA9a/edit?usp=sharing&ouid=108016829266695497639&rtpof=true&sd=true
• https://docs.google.com/presentation/d/1KmjkVtE0G2OqzeYZ8i3b7feDw-qpk5Y-/edit?usp=sharing&ouid=108016829266695497639&rtpof=true&sd=true
• 
  
  
  
  
  
  
  
• «Декларація відповідальності людини»

7 років тому, у революційному для Української держави 2014 році, Богдан Гаврилишин, який працював на світовому рівні як член Римського клубу, очільник Міжнародного інституту менеджменту в Женеві, співзасновник Світового економічного форуму в Давосі, написав 15 ефективних пунктів для здорового й успішного майбутнього людства − «Декларацію відповідальності людини».

Богдан Гаврилишин напрацював 15 універсальних кроків для становлення особистості відповідальної людини, роль якої в розвитку свідомого громадянського суспільства вимірюється наполегливим самовдосконаленням, повагою до ближніх, підтримкою сім’ї, любов’ю до навколишнього середовища, зусиллями й прагненнями зберегти культурні надбання країни й людства та щирою взаємодією зі світом. Богдан Гаврилишин пропонує нам усвідомити власну значущість шляхом здобуття кожної з цих 15 сходинок особистісного зросту:

1. Говори правду, будь чесним, дій згідно з моральними та етичними принципами.

2. Підтримуй своє здоров’я в якнайкращому стані, щоб не обтяжувати суспільство витратами на твоє лікування.

3. Вчися, розвивай свої таланти, здібності, навички протягом усього життя, щоб бути корисною частиною суспільства.

4. Стався до інших так, як би ти хотів, щоб ставились до тебе.

5. Будь вільною людиною, тобто будь сам суддею того, що є правда, а що − ні, що є добре, а що − зле. Водночас продовжуй випробовувати свій розсудок, щоб впевнитись, що він відповідає моральним та етичним принципам.

6. Прагни до гармонії між особистим, професійним та соціальним життям, будучи частиною громади.

7. У прагненні реалізації своїх прав не обмежуй прав інших членів суспільства.

8. Вирішуй якнайбільше проблем та питань на індивідуальному, сімейному, громадському рівнях, щоб полегшити тягар та зменшити витрати на управління.

9. Обов’язки людини до сім’ї:

• бережи культурну спадщину своїх предків;
• стався до батьків із любов’ю та повагою, за потреби допомагай їм;
• стався до братів та сестер, як до найкращих друзів.

10. Батьків до дітей:

• люби своїх дітей, виховуй у них етичні та моральні цінності;
• сприяй їхній освіті та розвитку їхніх талантів й особистостей, виховуй їх як вільних людей.

11. До суспільства:

• допомагай суспільству бути ефективним у наданні таких послуг, як початкова освіта, охорона здоров’я, соціальні послуги;
• сприяй добробуту всіх членів суспільства;
• зберігаючи свою ідентичність, будь свідомою частиною всієї світової спільноти.

12. До довкілля:

• економно та розумно використовуй усі ресурси, уникай забруднення біосфери;
• допомагай зберегти біологічне та зоологічне різноманіття.

13. До країни:

• будь законослухняним;
• допомагай своїй країні в рамках власних можливостей підтримувати пріоритет загального блага: повної політичної свободи, адекватного рівня економічного добробуту для всього населення, соціальної справедливості, здорового довкілля.

14. До майбутніх поколінь:

• залиш навколишнє середовище в кращому стані, ніж отримав: зі збільшеним культурним спадком, цінностями, щоб уможливити майбутні покоління бути більш ефективними в політичній, економічній, соціальній, культурній сферах суспільства.

15. До світу:

• будь толерантним та стався з повагою до всіх рас, етнічних груп, релігій, мов, звичаїв;
• вивчай різні мови та хоча б базові речі про інші цивілізації;
• сприяй розумінню різних культур, їхніх цінностей для мирної співпраці та чесної торгівлі.

 Також пропонуємо переглянути  відеоролик «День відповідальності – 2021»  https://youtu.be/mZaQgoheXTQ .

У вівторок, 28 вересня 2021 року, в Лиманській ЗОШ І-ІІІ ступенів №5 для учнів 11 класу вчитель історії Шеїн Ю.Л. провела Національний урок, приурочений до 80-х роковин трагедії в Бабиному Яру. Під час заходу були використані матеріали Міністерства освіти і науки України та Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр», з метою формування історичної правди про події Голокосту. 

Національний урок пам’яті покликаний сприяти формуванню стійкого негативного ставлення громадян до фактів дискримінації, зневаги до людської гідності та зазіхань на право на життя.

Через аналіз джерел вчитель висвітлила тему розстрілів у Бабиному Яру та розширила сучасне сприйняття процесу вивчення історії. Зокрема, під час уроку була використана освітня платформа «Червона точка пам’яті», яка дозволила учням прослухати записи спогадів, розглянути копії документів із сімейного архіву, знахідки з місцевого музею та інформацію про пам’ятник жертвам Голокосту у відповідному населеному пункті. 

Лист Українського центру вивчення історії Голокосту до освітян

від 31 серпня 2021 року «Щодо 80-х роковин трагедій Бабиного Яру»

 

Шановні колеги і коліжанки! 

Наближаються 80-ті роковини з дня трагедії в Бабиному Яру. Таку пам’ятну дату ніхто не  може оминути увагою: ні вчитель-предметник, ні класний керівник, ані керівник з виховної  роботи. 

Роковини планується відзначати на найвищому державному рівні. Тож Міністерство  освіти і науки активно бере участь у підготовці освітніх заходів, пропонуючи «абсолютно  новий підхід до вивчення історії Голокосту» з використанням онлайн-технологій.  

Власне, цей підхід успішно втілюється з 2017 року в рамках мультимедійного  інтерактивного проєкту, про який хочемо нагадати Вам цим листом. 

Проєкт «Бабин Яр: пам'ять на тлі історії» (https://memory.kby.kiev.ua/) здійснюється Українським центром вивчення  історії Голокосту, Українським інститутом національної пам’яті, Громадським комітетом для  вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру, Музеєм історії міста Києва за підтримки  Українського інституту національної пам’яті та Благодійної ініціативи «Українсько-єврейська  зустріч» (Канада). Він містить кілька складових: 

∙ Віртуальна виставка «Бабин Яр: пам’ять на тлі історії» (http://memory.kby.kiev.ua/main.html#ua:P,pan,1,0,0:node1,-52 ).

∙ Документальний фільм «Бабин Яр у пошуках пам’яті» (https://www.youtube.com/watch?v=VabebJW6xVI ).

∙ Друкований путівник для вчителя «Бабин Яр: пам’ять на тлі історії», що має гриф МОН  «Схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах» (лист ІМЗО від  15.07.2019 №22.1/12-Г-691; http://osvita.kby.kiev.ua/pdf/PutivnykBabynYar.pdf ). 

∙ Інтерактивний путівник для вчителя з конструктором занять (http://osvita.kby.kiev.ua/ ).

На цьому ресурсі ви знайдете: 

∙ Розробки занять, присвячені історичним паралелям України часів нацистської  окупації і сучасної України, для учнів підліткового, старшого шкільного віку (приклад: історична година «Мовчазний крик Бабиного Яру», http://osvita.kby.kiev.ua/movchaznij-krik-babinogo-yaru/). 

∙ Розробки занять для учнів молодшого віку (приклад: тематичний захід для учнів 5-го класу «Старі фотографії на столі розкладіть», http://osvita.kby.kiev.ua/stari-fotografii-na-stil-rozkladi/). 

∙ Розробки занять, присвячені маніпуляції суспільною свідомістю: пропаганді (приклад: «Дегуманізація, як метод інформаційної війни», http://osvita.kby.kiev.ua/degumanizacziya-yak-metod-informaczijnoi-vijni/ ) та «стиранню» пам’яті про трагедію комуністичним режимом СРСР  (приклад: тематичний захід «Над Бабиним Яром пам’ятника немає…», http://osvita.kby.kiev.ua/nad-babinim-yarom-pamyatnika-nema/). 

∙ Записи фахових історичних (приклад: вступний вебінар «Знайомство з онлайн ресурсом «Бабин Яр: пам’ять на тлі історії», https://www.youtube.com/watch?v=c-NI9ual2B8) та методичних (приклад: вебінар-практикум «Пам’ять про «бабині яри» України», https://youtu.be/U6Jggxh8z20?list=PLxMd24pIzPRGRgpK6OXw1h1zhfb5pfnTT ) вебінарів. 

∙ Плани семінарів-презентацій мультимедійного проєкту для груп вчителів (приклад: http://osvita.kby.kiev.ua/plan-seminaru-prezentaczii-proektu-dlya-vchiteliv/ ) та  методистів (приклад: http://osvita.kby.kiev.ua/plan-seminaru-prezentaczii-proektu-dlya-metodistiv/). 

Сподіваємося, що цей лист стане вам в нагоді при підготовці уроків і виховних годин,  присвячених трагедії Бабиного Яру та проблемам збереження пам’яті. Бажаємо всім міцного  здоров’я та наснаги і натхнення в новому навчальному році!

 МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ

до відзначення 80-х роковин трагедії Бабиного Яру

 

Вступ

Історична довідка

Мета та рекомендації щодо проведення заходів

Перелік художніх та документальних фільмів, присвячених Голокосту, про трагедію Бабиного Яру.

Література для підготовки заходів

Додаток. «Бабини Яри» Донеччини – місця масового знищення євреїв.

 

Вступ.

На виконання Указу Президента України від 15 грудня 2020 року  №567/2020 «Про заходи у зв’язку з 80-ми роковинами трагедії Бабиного Яру та додаткові заходи щодо подальшого розвитку Національного історико-меморіального заповідника “Бабин Яр”», згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 1010-р «Про затвердження плану заходів, пов’язаних з 80-ми роковинами трагедії Бабиного Яру» упродовж вересня 2021 року у закладах загальної середньої освіти Донецької області мають проводитися тематичні уроки, лекції, бесіди, виставки, експозиції, інші заходи, зокрема з використанням онлайн-формату, про трагічні події у Бабиному Яру.

Метою вищевказаних заходів є гідне вшанування пам'яті жертв злочинів, скоєних нацистами під час окупації міста Києва та України в цілому. Заходи проводяться у зв'язку з 80-ми роковинами від початку трагічних подій у Бабиному Яру – масового вбивства євреїв, українців, ромів та осіб інших національностей (29-30 вересня 2021 року).

Масові вбивства у Бабиному Яру, що розпочалися 29-30 вересня 1941 року зі знищення мешканців Києва єврейської національності, є однією з найжахливіших сторінок історії Голокосту. Голокост («Катастрофа», «Шоа») – переслідування та масове знищення осіб єврейської та ромської національності на території Німеччини, її союзників та окупованих ними землях під час Другої світової війни (у широкому розумінні - протягом 1933 - 1945 рр.). За загальними оцінками внаслідок  геноциду єврейського народу за часи Другої світової війни загинуло до 6 мільйонів осіб.

Історія Голокосту є невід’ємною складовою частиною історії Європи та України. У Стокгольмській Декларації 2000 року говориться: «Катастрофа фундаментально переглянула основи цивілізації, її безпрецедентний характер завжди буде мати всезагальне значення». Стокгольмський Форум прийняв рішення рекомендувати вивчення історії Голокосту в країнах Ради Європи, яке підтримала Україна. Ознайомлення дітей та учнівської молоді Донеччини з історією Голокосту та однією з її найважливіших подій – масовим знищенням євреїв Києва у Бабиному Яру -  дає можливість згадати як про трагедію війни, криваві наслідки міжнаціональної ворожнечі, так і про героїзм народів Європи та України у спротиві нацистським окупантам, про приклади взаємодопомоги, духовного подвигу заради рятування життя людей.

 

І. Історична довідка

Масові розстріли  єврейського населення Києва у Бабиному Яру почалися 29-30 вересня 1941 року. Але аналіз трагедії Голокосту свідчить, що його передумови та механізми сформувалися раніше - у 30-ті рр. ХХ століття. З 1933 року расовий антисемітизм став основою державної політики та офіційної ідеології нацистської Німеччини.

15 березня 1935 року у Німеччині були прийняті так звані Нюрнберзькі закони. За ними (закон про захист німецького народу та німецької честі) були заборонені змішані расові шлюби й позашлюбні стосунки між євреями та громадянами німецької крові. Нова хвиля репресій проти євреїв розпочалася у 1938 році. Євреям були видані нові паспорти, доповнені літерою «J». До імен євреїв обов’язково додавалися Сара або Ізраель. Євреям-лікарям заборонялося практикувати. Близько 17 000 польських євреїв, які жили в Німеччині, було вислано. Після замаху на посольського радника фон Рата в Парижі, який вчинив 17-річний син насильно депортованого єврея, по всій Німеччині були організовані погроми (з 9 на 10 листопада 1938 р. – т.зв. «Кришталева ніч»). Погроми супроводжувалися руйнуванням синагіг, арештами євреїв (26 тис. осіб). Були розграбовані підприємства, що належали євреям.

Після того, як почалася Друга світова війна, євреї Польщі (1 млн. 800 тис. осіб) були виселені в гетто. У Західній Європі почалася реєстрація євреїв та вилучення їх власності. Вже у вересні 1939 року Р. Гейдріх, начальник Головного управління імперської безпеки, розіслав директиви, що визначали принципи поводження з євреями на окупованих територіях Польщі. Згідно з директивами євреїв із сіл та маленьких містечок слід було зосередити у великих містах, де поселити їх в гетто. 

У захоплених польських містах німці жорстоко знущалися над євреями. Солдати спеціальних підрозділів СС підпалювали синагоги та житлові будинки - іноді разом з людьми. Після величезних грошових штрафів, які євреї заплатили за те, що вони нібито «розв'язали» війну, на єврейських общинних лідерів обрушилася лавина жорстоких указів: реєстрація всіх євреїв, яких вважалися безкоштовної робочої силою; введення обов'язкової трудової повинності. Єврейське майно поступово було розграбовано: проводилися «акції» по збору хутра, конфіскація меблів та ін. На всіх окупованих територіях німці випустили накази, за якими євреї зобов'язувалися носити «знаки ганьби»: нарукавну пов'язку із Зіркою Давида та жовту зірку, що пришивалася на одяг.

У 1940 – на початку 1941 років німці окупували більшу частину Європи: Норвегію, Данію, Бельгію, Францію, Нідерланди, Югославію та Грецію. Розуміючи, що на заході Європи антисемітизм не є поширеним, як у рейху, нацистські окупанти не ризикнули повністю ізолювати євреїв. Але й на заході Європи нацисти вводили расові закони проти євреїв, проводили акції «аріїзації» (експропріація єврейської власності з подальшим продажом або передачею її неєвреям).

Наступним кроком здійснення нацистського плану «рішення єврейської проблеми» стала операція «Барбаросса» - вторгнення армії нацистської Німеччини та її союзників до Радянського Союзу 22 червня 1941 року. З ініціативи А. Гітлера командування вермахту видало «Наказ про комісарів» з вказівками, як поводитися з політичними комісарами Червоної Армії та з євреями на окупованих радянських територіях.

У тилу вермахту на Східному фронті діяли чотири «айнзатцгрупи» - особливі оперативні групи, позначені буквами A, B, C і D. Ці загони складалися з есесівців, були посилені поліцією та допоміжними формуваннями, набраними з місцевого населення.  Задачею айнзацгруп було виявлення та знищення євреїв. До квітня 1942 року ними було вбито 700 тис. осіб. Перед знищенням євреям наказували роздягатися та здавати всі цінності. Потім жертв групами відводили до ям і розстрілювали. Так, у місцевості Паняряй біля Вільнюса (Литва) було знищено понад 70 000 чоловік, в основному євреїв. У лісі біля с. Малий Тростінець під Мінськом (Білорусь) з листопаду 1941 року по червень 1944 року нацисти вбили понад 200 000 чоловік, половина з них були євреї.

19 вересня 1941 року Київ, столиця України, був захоплений військами групи «Південь». На той час у Києві залишалося  400 тисяч місцевих мешканців, кожний десятий з яких був єврейської національності. Разом з передовими частинами вермахту до міста прибув передовий загін зондеркоманди 4а зі складу айнзатцгрупи «С» на чолі з оберштурмфюрерами СС Хефнером і Янссеном. Вже 22 вересня 1941 року командир 29-го корпусу, до складу якого входили військові частини, розташовані у Києві, віддав наказ заарештувати перевдягнутих червоноармійців та євреїв-чоловіків.

Нацистські окупанти зайняли громадські та державні установи у центрі Києва – поштамт, готелі «Континенталь», «Спартак», «Гранд-Отель» на вулиці Хрещатик. Почалася робота і створення місцевих органів влади: міської та районної управ, поліції. Але 24 вересня 1941 р. у місті пролунало декілька вибухів. Було зруйновано будівлі у центрі, у тому числі, готель «Спартак», де була розташована комендатура. У результаті вибуху загинуло біля 300 окупантів. Від вибухів почалася пожежа, що тривала до 28 вересня 1941 року. Адже погасити її через відсутність води було важко. Нацистська пожежна команда намагалася качати воду з Дніпра, але підпільники двічі перерізали шланги. У результаті пожежі було знищено всі будівлі по вулиці Хрещатик. Винуватців в організації вибухів не знайшли.

26 вересня 1941 року на нараді представників вермахту, СС, поліції було прийнято рішення відповісти на вибухи масовими розстрілами київських євреїв. Її учасниками, а значить, безпосередніми організаторами та винуватцями масових вбивств, були Курт Еберхард, військовий комендант Києва; Фрідріх Екельн, командир айнзатцгрупи «С»; доктор Отто Раш, фюрер СС, шеф айнзатцгрупи «С»; Пауль Блобель, начальник зондеркоманди 4а. Саме зондеркоманді 4а було доручено провести «акцію» - знищення євреїв Києва. Для супроводу жертв на місце страти, оточення місця страти було направлено два поліцейські батальйони (45-й, 303-й). .

На підставі аналізу звітів СД сучасні українські історики вважають, що розстріли євреїв почалися 27-28 вересня 1941 року. Першими жертвами стали євреї - військовополонені (понад 3 тис. військовополонених єврейської національності утримувалися у таборі на вулиці М. Шолуденко).

Для того, щоб зібрати до місця страти цивільних мешканців Києва єврейської національності, нацистські окупанти намагалися дезінформувати їх. 27 вересня 1941 року у типографії «Східного фронту» були надруковані оголошення з наказом євреям Києва зібратися у південно-західній частині міста, біля єврейського кладовища. Пропонувалося взяти з собою документи, гроші, цінні речі. 28 вересня 1941 року ці оголошення були розклеєні. Водночас розповсюджувалися чутки про нібито переселення євреїв до Німеччини. 29 вересня 1941 року більшість євреїв Києва зібралася, щоб зайняти місця в неіснуючому поїзді для переселенців.

Тих, хто зібрався біля воріт єврейського кладовища, німці відправляли  до сусіднього військового кладовища, де у них відбирали документи, гроші та інші цінні речі. Далі групами до 10 осіб німецькі поліцейські гнали жертв до південно-східного обриву Бабиного Яру. Тут їх примушували роздягатися. Люди мали лягти на землю обличчям донизу та чекати вистрілів у спину. У перший день «акції», 29 вересня 1941 року, нацистами було вбито 22 тисяч осіб, у другий день – біля 12 тисяч осіб.

Нацисти намагалися сховати від світового суспільства свої злочини. Спочатку, 30 вересня 1941 року, вони організували вибухи обривів Бабиного Яру. Потім біля 100 радянських військовополонених отримали наказ зарівняти землю. Тому сьогодні важко встановити точну кількість загиблих, їх імена та прізвища. Т. Снайдер, професор Йельського університету (США), наводить цифру – 33 761 євреїв, розстріляних у Бабиному Яру. Ізраїльській дослідник історії Голокості І. Арад стверджує, що у Києві було знищено 60-70 тисяч євреїв. За статистичними даними, наведеними українським істориком О. Бойком, жертвами масових розстрілів у Києві в 1941-1943 рр. стали 195 тисяч осіб, серед яких біля 30 тисяч були єврейської національності

Кульмінацією трагедії Бабиного Яру стали події 29-30 вересня 1941 року. Але й після цієї дати нацисти продовжували масово знищувати осіб єврейської та ромської національності, військовополонених.

20 січня 1942 року в берлінському передмісті Ванзеє відбулася нарада, яка зіграла вирішальну роль у нацистській політиці по відношенню до євреїв. На нараді під головуванням Р. Гейдріха говорилося про 11 мільйонів євреїв, які включені до нацистської програми «остаточного вирішення єврейського питання». Програма передбачала: а) транспортування всіх європейських євреїв на схід; б) зменшення чисельності євреїв шляхом примусової праці з недостатнім харчуванням; в) відповідне поводження з рештою євреїв (вбивство).

Наказ про депортацію частіш за все передавався юденратам (єврейським радам) несподівано, під час єврейських свят, коли слабшала настороженість. Євреям наказували зібратися в певному місці, поруч із залізничною станцією, маючи мінімум речей. Кожного, хто не з'являвся до місця збору, загрожував розстріл. На залізничній станції людей заштовхували в вантажні вагони та замикали. Під час довгої подорожі через скупченість, відсутність повітря, води та їжі багато вмирали, не доїхавши до пункту призначення.

Потрапивши до робочих таборів, євреї перетворювалися на безоплатну робочу силу, яка працювала на військову машину нацистської Німеччини. Усі сили в'язнів таборів були спрямовані на те, щоб чітко виконати правила, встановлені охороною табору: рання побудка, прибирання місця на нарах, перекличка, марш до місця роботи, виснажлива праця, отримання мізерного щоденного пайка, який складався з водянистого овочевого супу і півбуханки хліба. .Невід'ємною частиною розпорядку дня в'язнів був «апель» - перекличка вранці після побудки або ввечері після повернення з роботи. Вони мали стояти на вулиці по стойці «струнко», не рухаючись, іноді протягом декількох годин у холод, дощ, сніг чи спеку. Внаслідок безперервних знущань, голоду та відсутності медикаментів понад півмільйона євреїв померло в робочих таборах.

Крім робочих таборів (Бухенвальд та ін.), нацисти створювали табори знищення. Влітку 1941 року коменданту концентраційного табору Аушвіц було наказано випробувати нові методи масового знищення в’язнів таборів, зокрема, використання газових камер. Перше випробування провели у вересні 1941 року. Жертвами випробування стали радянські військовополонені. Вони померли від «Циклону-Б» (пари синильної кислоти). Концентраційній табір Аушвіц став одним з найбільших  таборів знищення, що були створені на польській землі. З березня 1942 по листопад 1944 роках тут працювали чотири газові камери. У таборі знищення Аушвіц-Біркенау було вбито 1 100 000 євреїв, 70 000 поляків, 25 000 циган, біля 15 000 радянських військовополонених.

Табір Хелмно діяв на території Польщі з 8 грудня 1941 р. по січень 1945 р. До цього табору відправляли євреїв Лодзинського гетто. Їх вбивали в фургонах - «душогубках».

В інших  таборах смерті (Белжець, Собібор, Треблінка, Майданек) з метою знищення в’язнів використовувався чадний газ (окис вуглецю). Із великих дизельних двигунів він подавався до герметично закритих камер. Потім тіла померлих кидали у величезні ями і спалювали. Тільки у Белжеці, Собіборі й Треблінці було вбито 1 700 000 євреїв (переважно з Польщі).

Отже, слово «голокост», що прийшло з грецької мови, невипадково означає «спалення». Це пам'ять про всіх загиблих мученицькою смертю. Упродовж Другої світової війни в країнах Європи було знищено 6 млн. осіб єврейської національності. Символом Голокосту – жахливого злочину нацистів проти людства – в Україні став Бабин Яр (Київ) - місце, де було розстріляно понад 100 тис. осіб, з них понад 30 тис. євреїв.

 

ІІ. Мета та рекомендації щодо проведення заходів

Метою заходів меморіального та просвітницького характеру, що проводитимуться у закладах загальної середньої освіти Донецької області у 2021 році, має стати увічнення пам'яті про жертв однієї з найтрагічніших сторінок Голокосту - масового вбивства євреїв Києва у Бабиному Яру; вшанування жертв злочинів, скоєних нацистами під час окупації України, у тому числі, мирних жителів усіх національностей, військовополонених, учасників українського визвольного руху; запобігання повторенню злочинів проти людяності.

Для досягнення окресленої мети під час проведення тематичних уроків та позаурочних заходів педагоги мають реалізувати завдання:

• залучити учнів до дослідження історії Другої світової війни та історії Голокосту на території колишньої Української РСР;

• спонукати школярів до аналізу трагедії Голокосту, його передумов, механізмів і наслідків;

• активізувати інтерес учнів до історії рідного краю, намагання дослідити маловідомі та суперечливі сторінки історії Донеччини часів Другої світової війни;

• сприяти формуванню толерантної свідомості, заснованої на демократичних та гуманістичних засадах; розумінню небезпеки ксенофобських, антисемітських настроїв у суспільстві;

• сприяти формуванню активної життєвої позиції, що базується на гуманістичних, загальнолюдських морально-етичних цінностях.

Звертаємо увагу педагогічних працівників закладів освіти Донецької області на необхідність відповідальної та ретельної підготовки до проведення таких заходів меморіального та просвітницького характеру:

1. Загальнонаціональний урок пам’яті «80 років пам’яті: забуттю не підлягає», приурочений до 80-х роковин трагедії в Бабиному Яру

Термін проведення: 29-30 вересня 2021 р.

Відповідальні: класні керівники 1-11 класів.

1. Залучення на добровільній основі педагогічних працівників та здобувачів освіти до упорядкування території пам’ятників, пам’ятних місць, братських могил загиблих у роки Другої світової війни.

Термін проведення: 27-28 вересня 2021 р.

Відповідальні: керівники закладів освіти.

1. Урочисті церемонії покладання квітів до пам’ятників, пам’ятних місць, братських могил загиблих у роки Другої світової війни.

Термін проведення: 27-28 вересня 2021 р.

Відповідальні: керівники закладів освіти.

1. Тематичні уроки за курсами:

4.1. Вступ до історії, 5-й клас, тема «Джерела до вивчення історії»

4.2. Історія: Україна і світ, 11-й клас, повторення теми за програмою 10-го клас «Голокост: знищення нацистами єврейського населення Європи».

4.3. Історія України, 11-й клас, повторення теми за програмою 10-го класу «Окупація України військами Німеччини та її союзниками. Голокост»

4.4. Всесвітня історія, 11-й клас, повторення теми за програмою 10-го класу «Людина під час війни. Голокост. Праведники народів світу».

4.5. Громадянська освіта, 10-й клас, тема «Людська гідність і права людини».

4.6. Зарубіжна література, 9-й клас, твори для додаткового читання (Кузнецов А. В. «Бабин Яр»).

Термін проведення: вересень 2021 р.

Відповідальні учителі історії, громадянської

освіти, зарубіжної літератури.

Обираючи форми, методи та прийоми проведення заходів меморіального та просвітницького характеру, зокрема загальнонаціонального уроку пам’яті «80 років пам’яті: забуттю не підлягає», приуроченого до 80-х роковин трагедії в Бабиному Яру, педагогам слід враховувати вікові особливості учнів.

Нагадуємо, що згідно з програмою «Нова українська школа у поступі до цінностей» основними формами та методами виховної роботи з молодшими учнями визначено театральна діяльність (аматорський, ляльковий, пальчиковий, тіньовий театр), ігрова діяльність (ситуаційно-рольова гра, сюжетно-рольова гра, гра-драматизація, гра-бесіда, гра-мандрівка, ігрова вправа), інсценування, екскурсія, on-line подорож, вікторина, виставка малюнків та ін. Основними формами і методами виховної роботи з дітьми підліткового віку є тренінги і міні-тренінги, ігрова діяльність (гра-експрес, рольова гра, інтелектуальна гра, колективне ігрове спілкування, пошукова гра), метод «моральних дилем», прийом «Лінія цінностей», акція (милосердя, благодійна), художня галерея, трудовий десант тощо.  Найбільш ефективними у роботі з учнями старших класів є наративні методи (сократівські бесіди, дискусії, диспути), доброчинні акції, учнівські доброчинні проекти, онлайн-спілкування та інше.

Вважаємо доцільним під час підготовки загальнонаціонального уроку пам’яті «80 років пам’яті: забуттю не підлягає» використовувати методичні розробки, підготовлені в ході реалізації проєкту «Бабин Яр: пам’ять на тлі історії», а саме:

• для учнів 5-7 класів - розробка «Старі фотографії на столі розкладіть» (http://osvita.kby.kiev.ua/stari-fotografii-na-stil-rozkladi/ );

• для учнів 8-11 класів – розробка «Мовчазний крик Бабиного Яру» (http://osvita.kby.kiev.ua/movchaznij-krik-babinogo-yaru/ ).

Підвищенню ефективності виховного впливу сприятиме візуалізація заходів за допомогою:

• документального фільму «Бабин Яр у пошуках пам'яті» (Український центр вивчення історії Голокосту, проєкт «Бабин Яр: пам’ять на тлі історії»), https://www.youtube.com/watch?v=VabebJW6xVI ; 

• віртуальної виставки «Бабин Яр: пам’ять на тлі історії» (Український центр вивчення історії Голокосту, проєкт «Бабин Яр: пам’ять на тлі історії»),  (http://memory.kby.kiev.ua/main.html#ua:P,pan,1,0,0:node1,-52  );

• презентації, що підготовлена працівниками відділу національного виховання Донецького ОІППО (https://drive.google.com/file/d/17Q2fkL0TxXHdGe8pmJ89jd6OwqEVmHzA/view?usp=sharing ).

Під час підготовки тематичних уроків з історії, громадянської освіти, зарубіжної літератури також можна скористатися конспектами, конструкторами уроків, що містяться на сайті проєкту «Бабин Яр: пам’ять на тлі історії» (http://osvita.kby.kiev.ua/school-program/).

Звертаємо увагу на необхідності активізації роботи учнівських пошукових загонів щодо виявлення та обстеження місць масових поховань жертв Голокосту на території Донецької області, запису спогадів очевидців про злочини нацистської окупаційної влади у роки Другої світової війни. Матеріали, зібрані пошуковими загонами, є доцільним використовувати під час підготовки та проведення семінарів, науково-практичних конференцій, круглих столів з учнями 8-11 класів у вересні 2021 року, а також для оновлення експозицій  «Засуджую політику геноциду!», «Ненависть до людей інших націй не повинна мати місця в сучасному світі», «Люди, не будьте байдужими!» шкільних музеїв історичного, меморіального,  краєзнавчого, художнього профілів.

Матеріали, зібрані пошуковцями, також допоможуть у підготовці до участі у:

• ХХІІ Всеукраїнському конкурсі учнівських робіт «Історія і Уроки Голокосту» ім. І. Б. Медвинського (орг. – Український центр вивчення історії Голокосту, положення конкурсу буде опубліковане в січні 2022 р. на сайті центру: https://www.holocaust.kiev.ua/home/others?objId=9; як правило, термін подачі роботи на конкурс – щорічно в лютому);

• XVІІІ Міжнародному конкурсі творчих робіт школярів, студентів та вчителів «Уроки війни та Голокосту – уроки толерантності» (орг. – Український інститут вивчення Голокосту «Ткума», положення конкурсу буде опубліковане в березні 2022 р. на сайті інституту: https://tkuma.dp.ua/ua/obrazovanie/konkurs-rabot ; як правило, термін подачі роботи на конкурс – щорічно в липні).

 

ІІІ. Перелік художніх та документальних фільмів, присвячених Голокосту, про трагедію Бабиного Яру.

Назва	Рік випуску	Країна/студія	Режисер, автор
Художні фільми
«Голокост» (міні-серіал)	1978	США	Марвин Дж. Чомски
«Список Шиндлера»	1993	США	Стивен Спилберг
«Піаніст»	2002	Польща, Франція, Великобританія, Німеччина	Роман Полански
«Бабин Яр»	2003	Німеччина, Білорусь	Джеф Кенью
«Без долі»	2005	Угорщина, Німеччина, Великобританія, Ізраїль	Лайош Кольтаї
«Виклик»	2008	США	Едвард Цвик
Документальні фільми
«Геноцид»	1982	США	Арнольд Шварцман
«Війна та мир: окупація»	2007	Україна, ООО “Профі-ТВ”	Ярослав Геляс, Володимир Ніколаєць
«Між Гітлером і Сталіним: Україна у Другій світовій війні»	2005	Україна, Канада,	Святослав Новицький
«Бабин Яр у пошуках пам'яті» https://www.youtube.com/watch?v=VabebJW6xVI	2017	Україна	Український центр вивчення історії Голокосту, проєкт «Бабин Яр: пам’ять на тлі історії»

 

ІV. Література для підготовки.

 

1. Арад И. Катастрофа евреев на оккупированных территориях Советского Союза (1941-1945). –Днепропетровск: Центр «Ткума», Днепропетровск: ЧП «Лира ЛТД», Москва: Центр «Холокост», 2007. – 816 с.

2. Дети Бабьего Яра. Составитель Илья Левитас. - К. : Еврейский совет Украины, 2008. - 65с.

3. Круглов А. Трагедия Бабьего Яра в немецких документах. – Днепропетровск, Центр «Ткума»; ЧП «Лира», 2011. – 140 с.

4. Кабанчик І.Б. Історія скорботи та героїзму. Методичний посібник з історії Голокосту для вчителів загальноосвітніх шкіл. – Дніпропетровськ: Центр «Ткума», Запоріжжя: «Прем’єр», 2004. – 96 с.

5. Михман Д. Историография катастрофы. Еврейский взгляд: концептуализация, терминология и фундаментальные вопросы. – Днепропетровск: Центральный Украинский Фонд истории Холокоста «Ткума», ООО «Независимая издательская организация «Дива», 2005. – 448 с.

6. Память Бабьего Яра: Воспоминания. Документы/ Автор – сост.И.М. Левитас. - К. : Еврейский совет Украины, 2001. - 256 с.

7. Праведники світу та інші рятівники під час Голокосту: приклад України у порівняльному контексті:  збірка наукових статей. – Дніпропетровськ: Інститут «Ткума», 2015. – 200 с.

8. Праведники Бабьего Яра. - К. : Еврейский совет Украины, 2001.- 256 с.

9. Снайдер Т. Криваві землі: Європа поміж Гітлером та Сталіним: монографія /Тімоті Снайдер. – К.: Грані –Т, 2011. – 448 с.

10. Щупак І. Голокост в Україні: пошуки відповідей на питання історії [Текст]:  навчальний посібних для старших класів загальноосвітніх навчальних закладів / Ігор Щупак. - Дніпропетровськ, 2009 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.tkuma.dp.ua

11. Щупак І. Трагедія євреїв України// Національне питання в Україні ХХ – початку ХХІ ст.: історичні нариси /ред.рада: В.М. Литвин (голова), Г.В. Боряк, В.М. Даниленко та ін. – К.: Ніка-Центр, 2012. – С.402-424, 448-456.

Мультимедійні матеріали

12.  Щупак І. Голокост в Україні та уроки толерантності: Чому ми вивчаємо Голокост? - Електронний мультимедійний посібник. – Дніпропетровськ: Центр «Ткума»; Київ: ДП «ІПІТ», 2007.

13. Щупак И. Холокост в Украине. – Электронное мультимедийное пособие. – Вып. № 2. – Днепропетровск: Центр «Ткума»; Киев: ДП «ИПИТ», 2009.

 

Додаток. «Бабини Яри» Донеччини – місця масового знищення євреїв.

 

Бахмут  

У 1942 році  у місті було знищено до 3 тис. осіб єврейської національності. Знищення проводилося різними способами, зокрема, використовуючи газові камери. Частина жертв була живцем замурована у камері № 46 алебастрових штольнь.

Костянтинівка

Взимку 1941-1942 року мешканців м. Костянтинівка, серед яких більшість була євреями, розстрілювали у Сергіївської балці. Наймасовіша страта відбулася наприкінці грудня 1941 року, коли було знищено 2 440 осіб. Всього у Сергіївській балці було знищено понад 5 тис. осіб.

Краматорськ

Розстріли єврейського населення проводилися у кам'яному кар'єрі біля с. Іванівка,  у глиняному кар'єрі біля Червоної Скелі, в яру біля селища Ясногірка. Всього за період окупації було знищено 6700 осіб.

Маріуполь.

Восени 1941 року нацистські окупанти розстріляли біля 16 тис. осіб у протитанкових ровах на околиці селища Агробаза під Маріуполем.

 

Щороку 29 серпня в Україні відзначається День пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. Цей день встановлено Указом Президента України від 23 серпня 2019 року № 621 для увічнення героїзму військовослужбовців і добровольців, котрі віддали життя за батьківщину, як нагадування про одну із найкривавіших подій війни на сході України – Іловайську трагедію.

29 серпня 2014 року під час виходу сил АТО з оточення під Іловайськом російське керівництво порушило домовленості і ворожі збройні сили впритул розстріляли з важкого озброєння колони українських військових. Таке віроломне вбивство кваліфікується міжнародним гуманітарним правом як воєнний злочин. Тоді полягло 366 українських воїнів, 429 зазнали поранень, 158 зникли безвісти, 300 опинилися в полоні.

Смертельний для наших захисників “зелений коридор” пролягав через поля із соняшниками. Саме під ними сотні українців поклали в боротьбі з ворогом свої життя на вівтар свободи, гинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. Тож символом Дня пам’яті захисників України стала квітка соняха.

Кабінет Міністрів України розпорядженням від 9 червня 2021 року № 614-р затвердив план заходів з відзначення у 2021 році Дня пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України

                                                    *****

Інформаційні матеріали до Дня пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, що розроблені Українським інститутом національної пам’яті. Ці матеріали можна також завантажити за посиланням:  https://uinp.gov.ua/informaciyni-materialy/vchytelyam/metodychni-rekomendaciyi/informaciyni-materialy-do-dnya-pamyati-zahysnykiv-ukrayiny-yaki-zagynuly-v-borotbi-za-nezalezhnist-suverenitet-i-terytorialnu-cilisnist-ukrayiny

Нагадуємо, що згідно з розпорядженням голови Донецької обласної державної адміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 06.07.2021 № 696/0-21 «Про підготовку та відзначення в Донецькій області у 2021 році Дня пам'яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України» (посилання: https://drive.google.com/file/d/1RDQZuwC7LnuNokzVD5G880rHyewJj8Qw/view?usp=sharing) передбачено:

Пункт 2  Регіонального плану

 Організувати та провести загальнонаціональну хвилину мовчання на вшанування пам’яті за захисниками України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну  ілісність України, шляхом зупинення на цей час роботи в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях (крім тих, де встановлено безперервний режим роботи). 

Пункт 3  Регіонального плану

Організувати та провести тематичні виставки публікацій, збірок документів і матеріалів, науково-популярних та інших видань, присвячених вшануванню захисників України, які загинули в боротьбі  за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України в серпні – вересні 2021 року

Пункт 4  Регіонального плану

Використати тематичні методичні та інформаційні матеріали з нагоди Дня пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, під час проведення Першого уроку у 2021/2022 навчальному році.

Тому просимо Вас розглянути питання про:

1) упорядкування території біля пам’ятників, пам’ятних знаків загиблим захисникам України, а також покладання квітів до пам’ятників, пам’ятних знаків, меморіальних дошок 27-29.08.2021;

2) приєднання педагогічних працівників до загальноукраїнської хвилини мовчання 29.08.2021 (за можливістю – розпочати робочий день / наради 30.08.2021 з хвилини мовчання);

3) опублікування на сайтах, блогах, ФБ-сторінках закладів освіти відповідних інформаційних матеріалів протягом 27-30.08.2021;

4) ознайомлення з витягом із інформаційних матеріалів Українського інституту національної пам’яті здобувачів освіти під час проведення Першого уроку 01.09.2021.

Також надсилаємо Вам посилання на відеоролик, створений відділом національного виховання Дня пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, у 2020 році: https://youtu.be/Qp2iOiIHqco. При використанні цього посилання просимо обов’язково вказувати: «Відеоролик створено в серпні 2020 року».

 

З повагою, відділ національного виховання ІППО.

Відповідно до Закону України від 09.04.2015 № 315-VIII «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років», із метою віддання данину пам’яті всім жертвам Другої світової війни 1939-1945 років та піклування про ветеранів війни, учасників визвольного руху та жертв нацизму, у травні 2021 року в закладах освіти мають проводитися інформаційно-просвітницькі заходи до Днів пам’яті та примирення, перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.

Доводимо до відома, що у відповідь на лист начальника управління інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Донецької обласної державної адміністрації від 17.03.2021 № 543/0/441-21 «Про відзначення Дня пам’яті та примирення і Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні» було запропоновано такі форми та орієнтовну тематику зазначених заходів:

1.                   Проведення засідання круглого столу «Чи потребує Європа спільного історичного наративу про Другу світову війну?» (у межах серії обласних круглих столів «Формуємо національну ідентичність»).

2.                   Проведення в закладах освіти єдиної виховної години «А мак цвіте! Внесок українців у перемогу Антигітлерівської коаліції над нацизмом», Уроків звитяги.

Також доцільним є організувати 08-09 травня 2021 року церемонії покладення квітів біля меморіальних дошок, пам’ятних знаків і пам’ятників загиблим у Другій світовій війні.

Повідомляємо, що засідання обласного круглого столу «Формуємо національну ідентичність. Чи потребує Європа спільного історичного наративу про Другу світову війну» (до Днів пам’яті та примирення, перемоги над нацизмом у Другій світовій війні)» відбудеться 12 травня 2021 року в дистанційному форматі.

Початок заходу: 13.30, підключення: 13:15. Доступ за покликанням meet.google.com/ofq-fwuo-dfs

На виконання постанов Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» (із змінами), від 09.12.2020 № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на териорії України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SAR-CoV-2» (із змінами), враховуючи рішення Донецької обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, з метою попередження можливого шкідливого впливу на здоров’я здобувачів освіти, педагогічних працівників закладів освіти Донецької області в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19 єдині виховні години «А мак цвіте! Внесок українців у перемогу Антигітлерівської коаліції над нацизмом», Уроки звитяги. бажано проводити в дистанційному форматі.

Для цього працівниками відділу національного виховання Донецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти розроблено Google сайт до Днів пам'яті та примирення, перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, де розміщено:

1) сторінка «Вшануємо пам’ять жертв Другої світової війни»                                                    ( https://cutt.ly/hbswEkv ) - матеріали про злочини нацистського окупаційного режиму на території України проти людяності, за допомогою яких бажаючі можуть взяти участь в онлайн-вікторині (https://learningapps.org/watch?v=pn9r76s3n21)

2) сторінка «Вшануємо подвиг тих, хто наближав перемогу над нацизмом»                           ( https://cutt.ly/4bsq9KG ) - стислі біографічні довідки про українців, які воювали з нацизмом у складі радянської армії, УПА та ін., за допомогою яких бажаючі можуть взяти участь в онлайн-вікторині (https://learningapps.org/watch?v=pknk4veu321)

Інформаційні матеріали можуть бути опрацьовані під час дистанційних уроків з історії України, інтегрованого курсу «Людина і світ», курсу «Захист України», або під час дистанційних виховних годин.

 

Під час підготовки та проведення дистанційних інформаційно-просвітницьких заходів до Днів пам’яті та примиренння, перемоги над нацизмом у Другій світовій війні доцільним є використання інформаційних та методичних матеріалів:

1. Матеріали проєкту «Урок звитяги» Міністерства у справах ветеранів України за травень 2021 року, що можна завантажити за покликанням: https://mva.gov.ua/ua/veteranam/nacionalno-patriotichne-vihovannya/informacijno-metodichni-materiali/urok-zvityagi або подивитися в додатку 2.

2. Інформаційні матеріали Українського інституту національної пам’яті до відзначення Дня пам’яті та примирення (8 травня) та Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (9 травня) 2020 року: https://uinp.gov.ua/informaciyni-materialy/vchytelyam/metodychni-rekomendaciyi/materialy-do-vidznachennya-dnya-pamyati-ta-prymyrennya-8-travnya-ta-dnya-peremogy-nad-nacyzmom-u-drugiy-svitoviy-viyni-9-travnya.

3. Сайт Донецького ОБЛІППО: https://cutt.ly/hbswEkv

4. Проєкт «Українська Друга світова» Українського інституту національної пам’яті: http://www.ww2.memory.gov.ua/

5. Відеолекції, текстові матеріали виставки «Українська Друга світова» УІНП (підготовлені  Донецьким ОБЛІППО разом з Краматорською українською гімназією Краматорської міської ради Донецької області у 2016 році): https://drive.google.com/file/d/1geW2i_0ChLZtLJCKGHZLlZxpifbWmwJz/view?usp=sharing.

6. Презентація «До Дня пам’яті та примирення, Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні» (підготовлені  Донецьким ОБЛІППО у 2019 році) https://drive.google.com/file/d/1zIMI_3gRwHo0BIg2s5EZN_H8ZFyRyer6/view?usp=sharing , а також сценарій класної години «А мак цвіте! Внесок українців у перемогу Антигітлерівської коаліції над нацизмом»: https://drive.google.com/file/d/1I1LRKE-3lUwoaksRSho-LejCWfiClbUx/view?usp=sharing .

Додаток № 2

до листа Донецького ОБЛІППО

від     29.04.2021       № 388/21

 

Рекомендації Міністерства у справах ветеранів України щодо проведення Уроку звитяги у травні 2021 року

 

У травні відзначається низка важливих історичних та державотворчих дат, до яких пропонуємо  провести національно-патріотичні бесіди та інші заходи з  дітьми та молоддю.

Зокрема, йдеться про День пам’яті та примирення 8 травня,  і День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 9 травня, встановлені  Законом України “Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років”.

Ця війна стала найкривавішою і найжорстокішою в історії людства (загинуло від 50 до 85 мільйонів людей). Україна вшановує пам’ять кожного, хто боровся з нацизмом, а також інших жертв війни. В ці дні акцентуємо на людському вимірі, а не лише на геополітичних чинниках, військовій стратегії й тактиці, згадуємо і вшановуємо звитягу ветеранів, котрі боролися з нацизмом і перемогли його, а також інших, кого торкнулась війна – військовополонених, остарбайтерів, підпільників, дітей, жінок, які постраждали від окупації і бойових дій, що прокотилися через їхні міста і села.

Зараз, як і в роки Другої світової війни, Україна воює з агресором. Сьогодні це путінська Росія, яка посягає на нашу територіальну цілісність, намагається зруйнувати міжнародну систему безпеки і потенційно загрожує миру у всій Європі. Ця боротьба триває щоденно. Вже сім років ми захищаємо рідну землю, боронимо своє право вільно обирати майбутнє і розбудовувати свою державу. Для нас це війна за свободу, цивілізованість, демократію та європейські цінності проти імперських амбіцій підступного агресивного сусіда-злочинця. Міць наших збройних сил є запорукою існування держави та збереження прав людини для громадян. Тому молоде покоління українців повинно знати та пишатися тим, як переможно українська армія, силові структури та добровольчі батальйони звільняли міста Сходу України в 2014 році від російських окупантів.

Пропонуємо орієнтовний перелік основних і додаткових тем до опанування (вивчення) звитяжної історії України:

 

5 клас:  Мак пам'яті - 2-га світова війна; Звитяги в АТО літо 2014, звільнення міста Лиман (додатково: Українські козаки і селяни на чолі з Тарасом Федоровичем (Трясилом) розгромили польсько-шляхетське військо під Переяславом; День Героїв в Україні  23 травня - День створення української Морської Піхоти).

6 клас: Родинні історії - про 2-гу світову війну; Звитяги в АТО влітку літо 2014, звільнення міста Маріуполь  (додатково: бій під Корсунем Хмельницький проти Речі посполитої; День українського миротворця).

7 клас:  Жінки у Другій світовій  війні; Звитяги в АТО літо 2014, звільнення міста Щастя;  (додатково: битва під Берестечком; День резервіста).

8 клас: Повстання в нациських концтаборах;  Звитяги в АТО влітку літо 2014, звільнення міста Краматорськ; (додатково: Георгій Гонгадзе)

9 клас:  Повстання в радянських концтаборах; Звитяги в АТО влітку літо 2014, звільнення міста Слов'янськ; (додатково: День пам'яті жертв політичних репресій; Микола Костомаров).

10 клас: Звитяги в АТО влітку літо 2014, звільнення міст Севєродонецька та                  Лисичанська; (додатково: Звільнення Криму (Болбочан), День боротьби за права кримськотатарського народу; Відеоролики із серії подолання міфів про Другу світову).

11 клас: Українці в лавах Об'єднаних Націй; Початок героїчного протистояння за Донецький аеропорт; (додатково: День героїв; Симон Петлюра; Слава Стецько; Євген Коновалець).

 

ДОВІДКОВІ МАТЕРІАЛИ

5 клас:

Мак як символ Дня пам'яті та примирення  https://old.uinp.gov.ua/page/mak-yak-simvol-dnya-pamyati-ta-primirennya

Ролик "Зроби мак пам'яті". Розширена версія https://youtu.be/xozg4GQ2YjM

Як зробити мак власноруч до Дня Пам’яті та Примирення https://youtu.be/HfGkpZ9A4IY

відеоролик до 5-річчя звільнення міст сходу України: https://uinp.gov.ua/pres-centr/novyny/do-5-richchya-zvilnennya-mist-shodu-ukrayiny-prezentovano-potuzhnyy-videorolyk

5-річчя звільнення міста Лиман Донецької області від російської окупації: https://uinp.gov.ua/pres-centr/novyny/5-richchya-zvilnennya-mista-lyman-doneckoyi-oblasti-vid-rosiyskoyi-okupaciyi

ПРОЕКТ «ДЕНЬ ПЕРЕМОГИ ЛЮДСЬКИХ ЦІННОСТЕЙ». ЧАСТИНА 3. ВИШНЯ.: https://old.uinp.gov.ua/multimedia/proekt-den-peremogi-lyudskikh-tsinnostei-chastina-3-vishnya

Перемога над польським військом під Переяславом http://perejaslav.org.ua/istoria/peremoga-nad-polskim-1630.html

Тарас Трясило https://uahistory.com/topics/famous_people/10475

23 травня - День створення української Морської Піхоти https://uinp.gov.ua/pres-centr/novyny/23-travnya-den-stvorennya-ukrayinskoyi-morskoyi-pihoty

 

6 клас

Інформаційні матеріали до Дня пам’яті та примирення та Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні: https://uinp.gov.ua/pres-centr/novyny/informaciyni-materialy-do-dnya-pamyati-ta-prymyrennya-ta-dnya-peremogy-nad-nacyzmom-u-drugiy-svitoviy-viyni

Про безстрокову акцію у соціальних мережах «Родинні історії війни»: https://www.facebook.com/hashtag/родинніісторіївійни

"СИНОЧКУ, ПОВЕРНИСЯ ЖИВИМ". ВІДЕОРОЛИКИ НА ОСНОВІ ЛИСТІВ РІДНИХ ДО СОЛДАТ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ:  https://old.uinp.gov.ua/multimedia/sinochku-povernisya-zhivim-videoroliki-na-osnovi-listiv-ridnikh-do-soldat-drugoi-svitovoi;

МУЛЬТИМЕДІА до Дня перемоги: https://old.uinp.gov.ua/multimedia

ВІДЕОРОЛИК. ВІЧНА СЛАВА ГЕРОЯМ! 97-РІЧНИЙ ВЕТЕРАН ВІЙНИ ВТРАТИВ ВНУКА В АТО: https://old.uinp.gov.ua/multimedia/videorolik-vichna-slava-geroyam-97-richnii-veteran-viini-vtrativ-vnuka-v-ato

"Український форпост": 5 років звільнення Маріуполя: https://uinp.gov.ua/pres-centr/novyny/ukrayinskyy-forpost-5-rokiv-zvilnennya-mariupolya

13 червня — День звільнення Маріуполя: https://uinp.gov.ua/pres-centr/novyny/13-chervnya-den-zvilnennya-mariupolya

П’ята річниця визволення Маріуполя: https://uinp.gov.ua/pres-centr/novyny/sogodni-pyata-richnycya-vyzvolennya-mariupolya

1648 - битва під Корсунем

 https://uinp.gov.ua/istorychnyy-kalendar/traven/26/1648-bytva-pid-korsunem

26.05.1648 ЦЕЙ ДЕНЬ В ІСТОРІЇ https://www.jnsm.com.ua/h/0526V/

ДЕНЬ УКРАЇНСЬКИХ МИРОТВОРЦІВ https://www.armyfm.com.ua/15-lipnya-%E2%80%94-den-ukrainskih-mirotvorciv/

День українських миротворців https://armyinform.com.ua/2020/07/sogodni-den-ukrayinskyh-myrotvorcziv/

 

7 клас

Війна не робить винятків. Жіночі історії Другої світової: https://old.uinp.gov.ua/page/zhinochi-istorii-drugoi-svitovoi

Інфографіка "Жіночі історії Другої світової":

https://www.ukrinform.ua/rubric-other_news/2012824-zinoci-istorii-drugoi-svitovoi-vijni-infografika.html

12 відеороликів "Жіночі історії Другої світової": https://tv.suspilne.media/programs/zhinochi_istorii

ІНФОРМАЦІЙНІ МАТЕРІАЛИ "ВІЙНА НЕ РОБИТЬ ВИНЯТКІВ. ЖІНОЧІ ІСТОРІЇ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ": https://old.uinp.gov.ua/news/viina-ne-robit-vinyatkiv-zhinochi-istorii-drugoi-svitovoi-informatsiini-materiali-dlya-zmi-do-v

Інформаційні матеріали до 5-річчя звільнення від російської окупації міст східної України «Вертаємо своє»: https://uinp.gov.ua/informaciyni-materialy/vchytelyam/metodychni-rekomendaciyi/2163

Козацька звитяга - 2. Випуск № 24 (59). Історія. Битва під Берестечком https://youtu.be/8puGLkGn2SI

Так було про розкопки під Берестечком https://youtu.be/8atj9zNAlg0

У Пошуках Легенд №20 Берестечко https://youtu.be/Bmv9yHWMMlA

Берестечко. Битва за Україну (частина 1) https://youtu.be/q5_y01aGQe0

Берестечко. Битва за Україну (частина 2) https://youtu.be/4wajqEgQE6M

18 ТРАВНЯ В УКРАЇНІ ВІДЗНАЧАЮТЬ ДЕНЬ РЕЗЕРВІСТА: https://www.armyfm.com.ua/18-travnya-v-ukraini-vidznachayut-den-rezervista/

8 клас

«1939-1945. НІКОЛИ ЗНОВУ» - РОЛИК ДО ВІДЗНАЧЕННЯ 8 ТА 9 ТРАВНЯ: https://old.uinp.gov.ua/multimedia/1939-1945-nikoli-znovu-rolik-do-vidznachennya-8-ta-9-travnya-0

Виставка «Тріумф людини. Мешканці України, які пройшли нацистські концтабори»: https://uinp.gov.ua/vystavkovi-proekty/vystavka-triumf-lyudyny-meshkanci-ukrayiny-yaki-proyshly-nacystski-konctabory

Каталог "Тріумф людини. Українці в нацистських та радянських концтаборах": https://uinp.gov.ua/elektronni-vydannya/katalog-triumf-lyudyny-ukrayinci-v-nacystskyh-ta-radyanskyh-konctaborah

Книга «В'язні з України в концтаборі Маутгаузен: історія та пам'ять»: https://uinp.gov.ua/elektronni-vydannya/vyazni-z-ukrayiny-v-konctabori-mautgauzen-istoriya-ta-pamyat

ПРОЕКТ «ДЕНЬ ПЕРЕМОГИ ЛЮДСЬКИХ ЦІННОСТЕЙ». ЧАСТИНА 1. ВЕДМЕДИК: https://old.uinp.gov.ua/multimedia/proekt-den-peremogi-lyudskikh-tsinnostei-chastina-1-vedmedik

Про фотовиставку «Вертаємо своє» до 5-річчя звільнення міст сходу України: https://uinp.gov.ua/pres-centr/novyny/my-oberigaly-vas-vid-viyny-my-perestaralysya-u-kyyevi-vidkryly-vystavku-pro-zvilneni-u-2014-mu-mista-shodu-ukrayiny

Про виставку артефактів до 5-річчя звільнення міст сходу України: https://uinp.gov.ua/pres-centr/novyny/u-kyyevi-vidkryly-vystavku-artefaktiv-do-5-richchya-zvilnennya-mist-shodu-ukrayiny

20 років від вбивства Гонгадзе: Радіо Свобода отримало ексклюзивне відео з журналістом: https://www.radiosvoboda.org/a/news-exclusyvne-video-z-gongadze/30840508.html

 

9 клас

 26 травня 1953 – в Особливому таборі № 2 («Горлаг»), що в Норильську розпочалось повстання політичних в’язнів: https://uinp.gov.ua/istorychnyy-kalendar/traven/26/1953-rozpochalosya-norylske-povstannya-politvyazniv

https://uinp.gov.ua/pres-centr/novyny/nam-sonce-vsmihalos-kriz-rzhaviyi-graty-65-rokiv-tomu-pochalosya-kengirske-povstannya

Виставка "Тріумф людини. Мешканці України, які перемогли ГУЛАГ": https://uinp.gov.ua/vystavkovi-proekty/vystavka-triumf-lyudyny-meshkanci-ukrayiny-yaki-peremogly-gulag

Каталог "Тріумф людини. Українці в нацистських та радянських концтаборах": https://uinp.gov.ua/elektronni-vydannya/katalog-triumf-lyudyny-ukrayinci-v-nacystskyh-ta-radyanskyh-konctaborah

КЕНГІРСЬКЕ ПОВСТАННЯ ЯК ВИЯВ КРИЗИ СИСТЕМИ ГУЛАГ:

https://old.uinp.gov.ua/news/do-60-ti-littya-kengirskogo-povstannya-kengirske-povstannya-yak-viyav-krizi-sistemi-gulag

БІЛА КНИГА АНТИТЕРОРИСТИЧНОЇ ОПЕРАЦІЇ НА СХОДІ УКРАЇНИ

https://nuou.org.ua/assets/journals/bila_knyga/bila-knyha-ato.pdf

ДЕНЬ ЗВІЛЬНЕННЯ СЛОВ'ЯНСЬКА ТА КРАМАТОРСЬКА ВІД ПРОРОСІЙСЬКИХ ТЕРОРИСТІВ: https://www.armyfm.com.ua/den-zvilnennya-slovyanska-ta-kramatorska-vid-prorosijskih-teroristiv/

На Донеччині відзначають 5-річчя звільнення міст сходу України: матеріали для завантаження: https://uinp.gov.ua/pres-centr/novyny/na-donechchyni-vidznachayut-5-richchya-zvilnennya-mist-shodu-ukrayiny

Урок Голови УІНП Антона Дробовича  про Другу світову у Всеукраїнській школі online: https://uinp.gov.ua/pres-centr/novyny/golova-uinp-anton-drobovych-proviv-urok-pro-drugu-svitovu-u-vseukrayinskiy-shkoli-online

 

10 клас

Відеопроєкт «Війна і міф»: https://uinp.gov.ua/pres-centr/novyny/rozvinchuyuchy-radyanski-mify-instytut-nacionalnoyi-pamyati-prezentuye-videoproyekt-viyna-i-mif

Як звільняли Сєвєродонецьк і Лисичанськ: зворушливі історії від українських бійців і мешканців: https://uinp.gov.ua/pres-centr/novyny/yak-zvilnyaly-syevyerodoneck-i-lysychansk-zvorushlyvi-istoriyi-vid-ukrayinskyh-biyciv-i-meshkanciv

Велика Війна у щоденниках хорунжої Софії Ґалечко https://culture.pl/ru/article/velika-viyna-u-shchodennikah-horunzhoyi-sofiyi-galechko

Хорунжий Українських Січових Стрільців, мужність і гордість Української армії - Софія Галечко http://www.ksouk.com.ua/satt/sofya-galechko

Знай Наших. Софія Галечко https://www.facebook.com/ZnayNashyh/posts/2466789023633026/

 

11 клас

ВІДЕОРОЛИКИ ПРО УКРАЇНЦІВ, ЯКІ В ЛАВАХ ОБ’ЄДНАНИХ НАЦІЙ ПЕРЕМОГЛИ АГРЕСОРА: https://old.uinp.gov.ua/news/do-8-travnya-znyali-videoroliki-pro-ukraintsiv-yaki-v-lavakh-ob-ednanikh-natsii-peremogli-agres

5 ВІДЕОІСТОРІЙ ПРО УКРАЇНЦІВ, ЯКІ ВОЮВАЛИ ПРОТИ НАЦИСТІВ У ЛАВАХ ОБ'ЄДНАНИХ НАЦІЙ: https://old.uinp.gov.ua/multimedia/5-videoistorii-pro-ukraintsiv-yaki-voyuvali-proti-natsistiv-u-lavakh-obednanikh-natsii

“Українці в лавах Об’єднаних Націй перемогли агресора” — серія інформаційних плакатів про 10 історій українців та українок, які воювали в Червоній армії, УПА, Війську польському, Французьких, Британських, Канадських збройних силах та армії США:  https://old.uinp.gov.ua/news/ukraintsi-proti-natsizmu-10-istorii-pro-spivvitchiznikiv-geroiv-7-armii

ДАП - Донецький аеропорт. Початок: https://youtu.be/IEhRlEU3k2Q

Фотовиставка «Героїчна оборона Донецького аеропорту (2014-2015)»: https://uinp.gov.ua/pres-centr/novyny/u-kyyevi-prezentuvaly-fotovystavku-geroyichna-oborona-doneckogo-aeroportu-2014-2015

23 травня – День Героїв https://uinp.gov.ua/pres-centr/novyny/23-travnya-den-geroyiv

День героїв. Що це за свято і чому його святкують у травні https://espreso.tv/article/2018/05/23/den_geroyiv_scho_ce_za_svyato_i_chomu_yogo_svyatkuyut_u_travni

Інформаційні матеріали "ФРОНТ-MAN УНР Симон Петлюра:

http://www.uinp.gov.ua/informaciyni-materialy/zhurnalistam/front-man-unr-ukrayina-vidznachaye-140-richchya-vid-dnya-narodzhennya-symona-petlyury

«Головному Отаману Армії УНР – Слава!» До 140-річчя Симона Петлюри Інститут презентував відеоролик: https://uinp.gov.ua/pres-centr/novyny/golovnomu-otamanu-armiyi-unr-slava-do-140-richchya-symona-petlyury-instytut-prezentuvav-videorolyk

14 травня 1920 – народилася Слава Стецько, одна з провідних діячок ОУН(б) та Антибільшовицького блоку народів: https://uinp.gov.ua/istorychnyy-kalendar/traven/14/1920-narodylasya-slava-stecko-odna-z-providnyh-diyachok-ounb-ta-antybilshovyckogo-bloku-narodiv

відеоролик до 100-річчя з дня народження Слави Стецько «Я вірю в Українську націю»:  https://uinp.gov.ua/pres-centr/novyny/ya-viryu-v-ukrayinsku-naciyu-do-100-richchya-z-dnya-narodzhennya-slavy-stecko-instytut-prezentuye-novyy-videorolyk

1891, 14 червня – у селі Зашкові біля Львова народився Євген Коновалець: https://uinp.gov.ua/istorychnyy-kalendar/cherven/14/1891-narodyvsya-yevgen-konovalec-polkovnyk-armiyi-unr

"ВАЖКО БУЛО НАМ ЗБАГНУТИ ФАТАЛІЗМ ПОЛКОВНИКА". Євген Коновалець заснував Організацію українських націоналістів.: https://old.uinp.gov.ua/publication/vazhko-bulo-nam-zbagnuti-fatalizm-polkovnika

ПРЕЦЕДЕНТ КОНОВАЛЬЦЯ: https://old.uinp.gov.ua/news/pretsedent-konovaltsya

Відеоролик "Люди Свободи. Євген Коновалець": https://www.youtube.com/watch?v=sR6iJKiEGl8

Виставка «Люди Свободи», банер про Євгена Коновальця: https://old.uinp.gov.ua/page/lyudi-svobodi

 

 

Відповідно до Указу Президена України від 09.12.2020 № 556/2020 «Про невідкладні заходи щодо забезпечення екологічної безпеки та підготовку заходів до 35-х роковин Чорнобильської катастрофи», згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.02.2021 № 170-р «Про затвердження плану заходів, пов’язаних з 35-ми роковинами Чорнобильської катастрофи» (далі – Плану), із метою забезпечення екологічної безпеки, додержання визначених законодавством гарантій із захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, вшанування подвигу ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, у квітні 2021 року в закладах освіти мають проводитися інформаційні, просвітницькі, культурно-мистецькі, інші заходи до 35-х роковин Чорнобильської катастрофи, вшанування подвигу учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а саме:

1) мітинги-реквієми пам’яті біля меморіальних комплексів, пам’ятників, пам’ятних знаків загиблим і померлим внаслідок Чорнобильської катастрофи (пункт 8 Плану);

2) тематичні години спілкування, виховні години, учнівські конференції, засідання за круглим столом, тематичні виставки, уроки пам’яті за участю учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в закладах освіти (пункт 16 Плану).

 

Під час підготовки зазначених заходів необхідно враховувати положення регіонального Плану заходів з підготовки та відзначення в Донецькій області 35-х роковин Чорнобильської катастрофи (затверджено розпорядженням голови Донецької обласної державної адміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 18.02.2021 № 130/5-21), а саме:

1) проведення 26 квітня 2021 року тематичних заходів за участі представників місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, громадських об’єднань і релігійних організацій, учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, учасників антитерористичної операції / операцї Об’єднаних сил в Донецькій та Луганській областях, громадськості (пункт 1 регіонального Плану);

2) проведення 26 квітня 2021 року церемоній покладення квітів біля меморіальних дошок, пам’ятних знаків і пам’ятників загиблим ліквідаторам наслідків Чорнобильської катастрофи (пункт 2 регіонального Плану);

3) проведення обласного круглого столу «Формуємо національну ідентичність. Національне буття серед екологічних реалій» на базі онлайн платформи Донецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (пункт 3 регіонального Плану);

Повідомляємо, що засідання обласного круглого столу «Формуємо національну ідентичність. Національне буття серед екологічних реалій» (до Дня Чорнобильської трагедії, Міжнародного дня пам'яті жертв радіаційних аварій та катастроф)» відбудеться 22 квітня 2021 року в дистанційному формати.

На виконання постанов Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» (із змінами), від 09.12.2020 № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на териорії України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SAR-CoV-2» (із змінами), враховуючи рішення Донецької обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, з метою попередження можливого шкідливого впливу на здоров’я здобувачів освіти, педагогічних працівників закладів освіти Донецької області в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19 зазначені інформаційно-просвітницькі заходи до 35-х роковин Чорнобильської катастрофи бажано проводити в дистанційному форматі.

Для цього працівниками відділу національного виховання Донецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти розроблено Google сайт «Дзвони Чорнобиля», де розміщено:

1) головна сторінка (https://cutt.ly/mvIo5Sr) - матеріали для учнів 3-6 класів про Чорнобильську катастрофу, за допомогою яких бажаючі можуть взяти участь в онлайн грі «Хто хоче стати мільйонером?» І рівня (https://learningapps.org/watch?v=pucz2rvsa21)

2) сторінка «Уроки Чорнобиля для атомної енергетики» - матеріали для учнів 7-11 класів (https://cutt.ly/yvIp1bc);

3) сторінка «Біологічні наслідки Чорнобильської катастрофи – матеріали для учнів 7-11 класів (https://cutt.ly/avIpTEK);

4) «Вони собою людство заступили…» - матеріали про подвиг ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС (https://cutt.ly/gvIpG67)

Матеріали сторінок 2-4 допоможуть бажаючим розв’язати питання онлайн гри «Хто хоче стати мільйонером?» ІІ рівня https://learningapps.org/watch?v=pucz2rvsa21

 

Під час підготовки та проведення дистанційних інформаційно-просвітницьких заходів до 35-х роковин Чорнобильської катастрофи також доцільним є використання інформаційних та методичних матеріалів:

1. Інформаційно-аналітичні матеріали до 35-х роковин Чорнобильської катастрофи Міністерства довкілля та природних ресурсів України, що будуть опубліковані на офіційному порталі https://mepr.gov.ua/.

2. Рекомендації Українського інституту національної пам’яті 2021 року щодо книг і фільмів про Чорнобиль: https://uinp.gov.ua/informaciyni-materialy/vchytelyam/metodychni-rekomendaciyi/uinp-rekomenduye-odynadcyat-knyg-i-filmiv-pro-chornobyl

3. Інформаційні матеріали до річниці аварії на Чорнобильській АЕС Українського інституту національної пам’яті 2020 року, які додаються та / або можна завантажити за посиланням: https://uinp.gov.ua/informaciyni-materialy/zhurnalistam/informaciyni-materialy-do-richnyci-avariyi-na-chornobylskiy-aes.

4. Сайт Донецького ОБЛІППО «Дзвони Чорнобиля»:  https://cutt.ly/mvIo5Sr

5. Презентація «26 квітня – День Чорнобильської трагедії», розроблена у 2019 році: https://drive.google.com/file/d/1Tc3-s7mXOpicewKBmc8Bo_2JyCIHpb_q/view?usp=sharing .

6. Матеріали круглого столу «30-ті роковини Чорнобильської катастрофи» 2016 року, що містить спогади земляків – учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС: http://dkrugl.blogspot.com/2016/04/blog-post_26.html .

          Чорнобильська катастрофа у кінематографі

·                 “У суботу” (2011): https://cutt.ly/OtZZtST

·                 “Метелики” (2013): https://cutt.ly/AtZLaYm

·                 “Чорнобильська трагедія: люди в тоталітарній імперії. 1 серія” (2017): https://cutt.ly/ptZZhug

·                 “Чорнобильська трагедія: люди в тоталітарній імперії. 2 серія” (2017): https://cutt.ly/otZZzek

·                 “Земля Забуття” (2011): https://cutt.ly/wtZL7WI

·                 “Чорнобильська трагедія - біль України” (2017): https://cutt.ly/stZL8um

·                 “Голоси Чорнобиля” (2016): https://cutt.ly/mtZL6dP

·                 “Лазуровий пил. Чорнобиль” (2016): https://cutt.ly/QtZLrgR

·                 “Розщеплені на атоми” (2016): https://cutt.ly/rtZLLAO

·                 “Чорнобиль. За хвилину до катастрофи” (2005): https://cutt.ly/btZLTzM

·                 The Best Documentary. Chernobyl Documentary (2016): https://cutt.ly/ItZLmiT

·                 The story of Chernobyl's New Safe Confinement (2019): https://cutt.ly/FtZLQ7c

·                 “Чорнобиль. Точка часу” (2016): https://cutt.ly/gtZLttg

·                 The Real Chernobyl / “Справжній Чорнобиль” (2019): https://cutt.ly/YtZL9uK

 

Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 17 січня 2017 року № 1822-VIII «Про встановлення Дня українського добровольця», із метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України, сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу в суспільстві, підвищенню суспільної уваги і турботи про учасників добровольчих формувань, 14 березня 2021 року відзначатиметься День українського добровольця.

Доводимо до відома, що в межах проєкту «Урок звитяги» (ініційований Міністерством у справах ветеранів України з залученням фахівців Міністерства освіти та науки України, Міністерства молоді та спорту України, Міністерства культури та інформаційної політики України, Інституту національної пам'яті України) розроблено  інформаційно-методичні рекомендації для педагогічних працівників закладів освіти щодо проведення виховної години у формі «Уроку звитяги» до Дня українського добровольця в березні 2021 року (додається). Інформаційно-методичні рекомендації можна завантажити також за посиланням: https://mva.gov.ua/ua/veteranam/nacionalno-patriotichne-vihovannya/informacijno-metodichni-materiali/urok-zvityagi. Особливу увагу слід звернути на матеріали «День українського добровольця», «10 фактів про українських добровольців», Інтернет-публікації «Передова АТО: українські добровольчі батальйони» (https://www.museumsun.org/history/2/24); «15 інтерв’ю з добровольцями: (https://day.kyiv.ua/uk/article/ukrayinci-chytayte/15-intervyu-z-dobrovolcyamy);  відеоматеріали «Українські Добровольці» (https://www.youtube.com/watch?v=MlRYmAhV5EQ); «Добровольці» (https://www.youtube.com/watch?v=wpZJcDP2LeY ) та ін.  

При підготовці та проведенні заходів до Дня українського добровольця педагогічні працівники закладів освіти можуть також використовувати сценарій та презентацію виховної години до Дня українського добровольця «Герої нескореної Батьківщини», що були підготовлені працівниками Донецького ОБЛІППО: https://drive.google.com/file/d/1Zfg3Bxh6cK7WVQVCzpIKKV5WJj96u2vl/view?usp=sharing ; https://drive.google.com/file/d/1MulNHO0qGkTd3hyUg8G6YuNIr3Y9rGB9/view?usp=sharing. Звертаємо увагу, що 1-а, 2-а та 4-а частини виховної години у формі вікторини присвячені українському козацтву, добровольчим формуванням доби Української революції 1917-1921 рр. сучасним добровольцям, можуть використовуватися без редагування. 3-а частина виховної години, присвячена історії військової організації «Карпатська Січ», була розроблена до 80-річчя проголошення незалежності Карпатської України у 2019 році та потребує на редагування.

Відповідно до Указу Президента України від 11 лютого 2015 року №69/2015 «Про вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні» 20 лютого 2021 року відзначатиметься День Героїв Небесної Сотні.

Враховуючи положення вищезазначеного Указу, а також розпорядження Кабінету Міністрів України від 20 січня 2021 року № 37-р «Про заходи з увічнення пам’яті захисників України на період до 2025 року», рекомендуємо провести в закладах освіти Донецької області до Дня Героїв Небесної Сотні  заходи.

При підготовці та проведенні заходів до Дня Героїв Небесної Сотні педагогічні працівники – організатори заходів до Дня Героїв Небесно\ Сотні – можуть використовувати:

1. Матеріали блогу «Вшановуємо подвиг Героїв Небесної Сотні» Донецького ОБЛІППО

Інформаційні матеріали: http://dengidn.blogspot.com/2017/11/blog-post_42.html  

Біографія Сергія Бондарева: http://dengidn.blogspot.com/2017/11/blog-post_14.html   

Біографія Володимира Наумова: http://dengidn.blogspot.com/2017/11/blog-post.html

Біографія Івана Пантелєєва: http://dengidn.blogspot.com/2017/11/blog-post_84.htm

2. Методичну розробку Уроку демократії (форма – виховна година з використанням тренінгових вправ) для учнів 7-11 класів, підготовлену працівниками Донецького ОБЛІППО у 2020 році (https://drive.google.com/file/d/10MXxGIxHN5ecAji31cOYjSo5oEcW2S56/view?usp=sharing), презентацію до неї ( https://drive.google.com/file/d/1p2VVRuDaG4RrrumFlPV5f_Am-aVxUhjY/view?usp=sharing)

3. Методичну розробку виховної години «Небесна сотня воїнів Майдану» (форма – виступи експертів з наступним обговоренням за методами «вільний мікрофон», «Займи позицію») для учнів 10-11 класів, підготовлену працівниками Донецького ОБЛІППО у 2019 році (https://drive.google.com/file/d/1ZfhfCliX0iERTI31UWmZIUI9to65GeoM/view?usp=sharing); презентацію до неї (https://drive.google.com/file/d/1ZkFGqT7nZaiYUqocjGNxOh-xdQy9I-OM/view?usp=sharing).

******************

Міністерство у справах ветеранів України спільно з представниками міжвідомчої робочої групи заінтересованих центральних органів виконавчої влади кожного місяця розробляє Інформаційні матеріали щодо відомих постатей та героїзму борців за незалежність України у ХХ та ХХІ століттях.

Вище зазначені матеріали розроблено з метою формування у молодого покоління українців знань з історії, поваги до захисників України, шанобливого ставлення до загиблих воїнів і живих ветеранів війни. 

У лютому робочою групою напрацьовано матеріали для 5-11 класів щодо важливих історичних подій та особистостей, які народжені у даному місяці.

Мінветеранів пропонує рекомендувати вищезгадані матеріали до використання викладачами під час проведення у лютому позакласного уроку "Урок звитяги" із залученням ветеранів.

Матеріали для висвітлення, а також орієнтована структура уроку, розміщена на сайті Мінветеранів у розділі "Ветеранам" - "Національно-патріотичне виховання" - "Інформаційно-методичні матеріали" - "Урок звитяги"

УРОК ЗВИТЯГИ  за посиланням:

 https://drive.google.com/file/d/11hK9TN_7exJPrgtSeL4FjrHnGBToHuXn/view?usp=sharing.

 

 

Міжнаро́дний де́нь па́м'яті жертв Голокос́ту  — пам'ятна дата, запроваджена рішенням Генеральної Асамблеї ООН від 1 листопада 2005 року (Резолюція № 60/7). Відзначається щорічно — 27 січня. Саме цього дня 1945 року солдати 1-го Українського фронту з лав Радянської Армії визволили в'язнів найбільшого нацистського табору смерті Аушвіц-Біркенау в Освенцімі.

За час існування цього концтабору в ньому загинуло, за різними оцінками, від 1,5 до 2,2 млн людей. За загальними оцінками, жертвами масового знищення євреїв під час Другої світової війни, разом з 4,5 млн дорослих, стали 1,5 млн дітей.

"Голокост, що призвів до винищування однієї третини євреїв і незліченних жертв з числа представників інших меншин, буде завжди служити всім народам застереженням про небезпеки, що таять у собі ненависть, фанатизм, расизм і упередженість", — йдеться в резолюції ГА ООН. Ініціаторами ухвалення документа виступили Ізраїль, Канада, Австралія, Росія і США, а їх співавторами - ще понад 90 держав.

Оголосивши 27 січня Міжнародним днем пам'яті жертв Голокосту, Генеральна Асамблея ООН закликала держави-члени розробити просвітницькі програми, щоби наступні покоління зберегли пам'ять про цю трагедію з метою запобігання в майбутньому актам геноциду і охороняти, як пам'ятки історії, місця, де відбувалися масові вбивства євреїв.

Уперше Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту відзначили в усьому світі у 2006 р. Проте деякі країни відзначали цей день і раніше.

Методичні рекомендації  надані Донецьким ОбІППО

https://drive.google.com/file/d/1Gb-dcmHClRihnuojnbD3rlGxAr5MekkI/view?usp=sharing

************************       

 Незабаром на державному рівні відзначатимемо річниці важливих подій в українській історії –
• 22 січня- День Соборності України
• 29 січня – День пам’яті Героїв Крут

Міністерство освіти і науки України надсилає інформаційні матеріали, підготовлені Українським інститутом національної пам’яті, щодо відзначення цих подій та вшанування пам’яті їх учасників.

  • Інформаційні матеріали до Дня пам’яті Героїв Крут -2021

• Інформаційні матеріали до Дня Соборності України -2021

  

Методичні рекомендації до Дня Соборності України 

та Героїв Крут 

надані Донецьким ОбІППО

https://drive.google.com/file/d/1RhZ8ycrmYrJoko20_ne73KKRMVud3W9Z/view?usp=sharing

https://drive.google.com/file/d/1I9XKQrRaihAn9idBbJYT8T6tkxB_Emv9/view?usp=sharing

ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРІВ 87 РОКОВИНИ НАЙСТРАШНІШОГО ГОЛОДОМОРУ 1932-33 рр.

Пам'ятаємо!!! Учні Лиманської ЗОШ І-ІІІ ступенів №5 долучилися до акції "Запали свічку та згадали під час уроку "Людей Правди",людей,які в ті страшні часи не боялися говорити правду,хоча і заплатили за це власним життям.

День пам’яті жертв голодоморів – щорічний національний пам’ятний день в Україні, який відзначаємо в четверту суботу листопада.

Цьогоріч Україна та світ вшановуватимуть невинно вбитих голодом у 1932–33 роках українців 28 листопада.

Упродовж десятиліть Голодомор замовчувався. Дослідження цієї трагедії розпочалися лише наприкінці 80-х років минулого століття, а після 1998 року ми отримали можливість говорити та поширювати правду, аби цей злочин ніколи не повторився. І про нього заговорили не тільки як про факт, йому дали оцінку. Цю трагедію українського народу було визнано геноцидом. За масштабом, жорстокістю, цинізмом та організованістю з боку влади і наслідками для майбутніх поколінь він не має аналогів в історії людства.

Це не просто історичне минуле нашого народу, це глибока духовна рана, яка нестерпним болем пронизує пам’ять його очевидців.

У ХХ сторіччі українці пережили три страшних голодомори: 1921-1923, 1932-1933 і голод 1946-1947 років. Але наймасштабнішим був Голодомор 1932-1933 років – геноцид українського народу, здійснюваний тоталітарним комуністичним режимом.

Терор голодом діяв в Україні протягом 22 місяців. Він забрав життя понад 7 мільйонів людей, а деякі історики говорять про 10 мільйонів. Щохвилини від штучного голоду помирало 26 людей. Зникали не лише сім’ї, а й цілі села.

І жахливість цієї трагедії важко собі уявити. У світовій історії не зафіксовано голоду, подібного до того, що випав тоді на долю України — однієї з найродючіших країн світу. Згодом понад 20 країн визнали голод в Україні 1932-33 рр. геноцидом української нації.

Пропонуємо соціальну інформаційну кампанію до 87-х роковин Голодомору-геноциду, а саме:

візуальні матеріали Українського інституту пам’яті, Національного музею Голодомору-геноциду та українського клубу ілюстраторів  pictoriс (додається);

відеоролик «Збережи  пам’ять! Збережи правду!» Українського інституту національної пам’яті (https://www.youtube.com/watch?v=uggGr-DDq-w&feature=emb_logo).

Під час підготовки виховних заходів доцільним є використовувати рекомендації Національного музею Голодомору-геноциду (лист Донецького ОБЛІППО від 19 листопада 2020 року № 923/08.3, або за посиланням https://drive.google.com/file/d/1mXaTA7EtHF5wwa6sRs3r5DjrucnTOj-Q/view?usp=sharing).

Також доводимо до відома, що до 14.00 26 листопада 2020 року на сторінці блогу відділу національного виховання Донецького ОБЛІППО буде розміщено відеозапис лекції та презентацію «Упокорені голодом, Життя селянства Донеччини у 20-30-х рр. ХХ ст.» (https://yuvil2017.blogspot.com/2020/01/2020_8.html).

Як визволяли Україну від німецьких загарбників

Під час Другої світової війни (1939-1945) на території України точилися битви, багато з яких мали особливо важливе значення для звільнення Європи від нацизму і безпосередньо впливали на перебіг бойових дій.

Перші населені пункти нашої держави в районі Східного Донбасу радянські війська звільнили від німецької армії в грудні 1942 року.  23 серпня 1943 року було звільнено Харків, у вересні-жовтні цього ж року відбувалася одна з найбільших військових операцій у світовій історії - битва за Дніпро, кульмінацією якої стало вигнання фашистів з Києва. Закінчила цей етап війни Східно-Карпатська операція, що розпочалася 9 вересня 1944 року. 27 жовтня 1944-го радянські війська визволили Ужгород, а 28-го вийшли на сучасну західну межу України.

                                  ***************************************************************

24 серпня Україна відзначає найбільше державне свято – День Незалежності. 

Воно встановлене на честь виняткової історичної події – ухвалення у 1991 році Верховною Радою Української РСР абсолютною більшістю голосів Акта проголошення незалежності України. Цей документ увінчав тисячолітні прагнення Українського народу мати власну суверенну державу і самостійно визначати свою долю.

Для українців свобода і гідність завжди були основоположними цінностями. Вони спонукали до боротьби за незалежність. На початку ХХ століття, в часи Української революції 1917–1921 років, наш народ зміг відродити державність, а 24 серпня 1991 року Актом проголошення незалежності України вона була відновлена. Важливим кроком до повернення історичної справедливості стало прийняття 16 липня 1990 року  Декларації про державний суверенітет України. Тоді Верховна Рада УРСР підтримала прагнення народу ліквідувати політичну та економічну залежність від московського центру і розбудовувати самостійну державу, відроджувати національну культуру, історичну пам’ять.

Акт про державну незалежність 24 серпня 1991 року спирався на Декларацію про суверенітет. А результати Всеукраїнського референдуму 1 грудня 1991 року стали найпереконливішим підтвердженням волі народу .

Постання суверенної України відіграло вирішальну роль у розпаді СРСР, остаточному руйнуванні комуністичної тоталітарної системи. Це стало початком відліку нового етапу розвитку демократичної сучасної Української держави. Сьогодні незалежність України – запорука вільного розвитку держав і народів Європи і головна перешкода для російського імперіалізму, який намагається політично, економічно та духовно поглинути Україну. Нині в умовах агресії з боку Росії ми продовжуємо боротьбу за власну свободу та незалежність. Тож попереду – велика робота. Українська громада має об’єднати зусилля для подальшої розбудови держави, розвитку громадянського суспільства та консолідації нації, відстоювання територіальної цілісності держави.

Гасла цьогорічної кампанії 

При підготовці та проведенні урочистих, освітніх, інформаційних, культурно-мистецьких та інших заходів на відзначення 29-ої річниці Акта проголошення державної незалежності Український інститут національної пам’яті пропонує використовувати такі гасла і ключові повідомлення кампанії з відзначення Дня Незалежності України:

• Незалежність – це ти! 
• Україна – це ти!
• Ми різні, але єдині

Можливі додаткові гасла:

• Незалежна країна - вільна людина
• Україна починається з тебе
• 29 років незалежності. Цінуй свою свободу
• Незалежні, бо вільні духом
• Розвиток країни - відповідальність кожного

У неділю, 17 травня, в Україні відзначають День пам’яті жертв політичних репресій.

День пам’яті жертв політичних репресій відзначається згідно з Указом Президента від 21 травня 2007 року, щорічно у третю неділю травня, з метою належного вшанування пам’яті жертв політичних репресій, привернення уваги суспільства до трагічних подій в історії України, викликаних насильницьким впровадженням комуністичної ідеології.

Кількість жертв політичних репресій в Україні не піддається підрахунку – це неймовірні цифри. Деякі фахівці вважають, що за період від початку 1920-х і до кінця 1980-х років, тобто за час правління більшовицько-комуністичного режиму, в Україні було заарештовано майже півтора мільйона осіб (із них понад 50% українці). Величезну кількість із них було розстріляно, всі інші пройшли тюрми, заслання, вислання (майже 3 мільйони українців), каторгу, табори, примусово побували в психіатричних закладах.

Терор і репресії вразили майже всі верстви українського населення: науковців, політиків, військових, священиків, представників культури, селянство. Особливо тяжкою і болісною спадщиною минулого стали масові репресії, які чинилися сталінським режимом та його прибічниками в Україні у 1930-х роках. Приміром, в Україні в 1937–1938 роках було засуджено 198 918 осіб, з яких близько двох третин – до розстрілу. Решту було відправлено до в`язниць і таборів.

Упродовж десятків років радянська влада ретельно приховувала сліди своїх злочинів: на місцях поховань зводилися режимні об’єкти КДБ, землю заливали бетоном, місцевість розрівнювали бульдозерами й висаджували дерева.

Один із трагічних символів тієї доби є київська Биківня – у Биківнянському лісі розташоване найбільше в Україні місце поховання жертв масових політичних репресій. Тут був об’єкт спеціального призначення НКВС, де наприкінці 1930-х – у 1940-х роках відбувалися масові захоронення розстріляних та закатованих. Однією з найкривавіших стала ніч у Києві 19 травня 1938 року, коли у в’язницях НКВС було розстріляно 563 людини. Трагедія Биківні стоїть в одному ряді із такими злочинами, як Аушвіц, Бухенвальд, Дахау, Бабин Яр та Катинський розстріл. На сьогодні вже встановлено імена понад 19 тисяч розстріляних громадян з Биківнянського поховання жертв сталінських репресій.

Традиційно в День пам’яті жертв політичних репресій по всій країні відбувається покладання квітів до пам’ятних знаків, а також проходять жалобні віче і церемонії.

День пам'яті та примирення (8 травня)

День  перемоги над нацизмом у Другій світовій війні(9 травня)

Матеріали до  відзначення. Дня пам'яті та примирення (8 травня)
День  перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.(9 травня)
https://drive.google.com/file/d/1HS_3pOUZy1e9r4FCoN3mfHPkAgMIFxU8/view?usp=sharing

        

Чорнобильська катастрофа в документах

Документ 1. Повідомлення директора Чорнобильської АЕС Віктора Брюханова в Київський обласний комітет Компартії України:

“26 квітня 1986 року о 01 год. 25 хвилин стався вибух на енергоблоку № 4 Чорнобильської АЕС ім. В.І.Леніна в Київській області в період підготовки блока до планових ремонтних робіт.

Унаслідок вибуху зруйнувалася покрівля і стіни верхньої частини реакторного відділення, а також частково покриття машзалу. В районі вибуху виникла пожежа, яка о 04 годині 50 хвилин локалізована, а о 06 годині ліквідована підрозділами пожежної охорони.

В період аварії на станції перебували приблизно 200 осіб обслуговуючого персоналу. 9 людей із них дістали опіки різного ступеня. Один (прізвище не встановлено) о 06:00 помер у медсанчастині, 3 особи у важкому стані. Крім того, в медсанчастину доправлено на обслуговування 34 особи, які брали участь у ліквідації пожежі (з них 9 – працівники пожежної охорони). На 8:00 не встановлено місцезнаходження старшого оператора реакторного цеха Ходемчука В. І.

О 3-й годині півень радіації в місті складає 4–14 мікрорентген в сек., до 7:00 він знизився до 2–4 мкр/сек.

Безпосередньо близько до місця аварії – до 1000 мкр/сек. У зв’язку з аварійною обстановкою на 4 енергоблоку зупинено енергоблок № 3. Енергоблоки № 1 и № 2 працюють у нормальному режимі.

Причина аварії і матеріальні збитки встановлюються урядовою комісією.

Обстановка в м. Прип’яті і прилеглих населених пунктах нормальна. Рівень радіації контролюється.

Директор ЧАЕС В.П. Брюханов”

Чорнобильська катастрофа в цифрах і датах

1977 року запустили перший блок Чорнобильської АЕС.

2 роки пропрацював четвертий енергоблок ЧАЕС –  на повну потужність його запустили 1984 року. Це був “наймолодший” і найсучасніший реактор.

2 дні світ нічого не знав про вибух.

30 співробітників АЕС загинули внаслідок вибуху або гострої променевої хвороби протягом кількох місяців з моменту аварії.

500 тисяч людей померли від радіації, за оцінками незалежних експертів.

8,5 мільйонів жителів України, Білорусі, Росії в найближчі дні після аварії отримали значні дози опромінення.

90 784 особи було евакуйовано з 81-го населеного пункту України до кінця літа 1986 року.

Понад 600 тисяч осіб стали ліквідаторами аварії – боролися з вогнем і розчищали завали.

2293 українських міст і селищ із населенням приблизно 2,6 мільйона людей забруднено радіоактивними нуклідами.

200 тисяч квадратних кілометрів – на таку територію поширилася дія радіації. Із них 52 тисячі квадратних кілометрів – сільськогосподарські землі.

10 днів – з 26 квітня до 6 травня – тривав викид активності із пошкодженого реактора на рівні десятків мільйонів кюрі на добу, після чого знизився у тисячі разів. Фахівці називають цей період активною стадією аварії.

11 тонн ядерного палива було викинуто в атмосферу внаслідок аварії на 4-му енергоблоці Чорнобильської АЕС.

400 видів тварин, птахів і риб, 1200 видів флори продовжують існувати в “зоні відчуження”, де через істотне та катастрофічне забруднення повітря, ґрунтів і вод заборонено проживати людям.

26 квітня–жовтень 1986 року Чорнобильська АЕС не працювала. У жовтні 1986-го 1-й і 2-й енергоблоки було знову введено в експлуатацію; у грудні 1987 року відновив роботу 3-й. 4-й енергоблок не запрацював.

1991 рік – на 2-му енергоблоці сталася пожежа, внаслідок якої була заблокована робота цього реактора.

Грудень 1995 року – підписання меморандуму між Україною та країнами “Великої сімки” і Комісією Європейського Союзу, відповідно до якого почалася підготовка програми повного закриття станції.

15 грудня 2000 року – Чорнобильську атомну електростанцію зупинено повністю.

Вересень 2010-го – закладка фундаменту під новий саркофаг над зруйнованим 4-м енергоблоком, у квітні 2012-го стартувало будівництво арки, що мала накрити “Укриття”, у жовтні 2011 року на майданчику комплексу “Вектор” почалося будівництво Централізованого сховища відпрацьованих джерел іонізуючого випромінювання.

29 листопада 2016 року  завершили насування арки над 4-м енергоблоком.    

*********

  На виконання Плану спільних дій Командування об’єднаних сил та

Донецької обласної військово-цивільної адміністрації щодо забезпечення державного суверенітету України на території Донецької області 

   в ЗОШ І-ІІІ ступенів №5  для учнів 9-11 класів 

вчитель історії Шеїн Ю.Л. провела

 тематичний урок «Україна – НАТО: безпека через партнерство та співробітництво»  

 з метою підвищення  рівня розуміння та довіри молоді до засад, принципів, політики та діяльності НАТО,  інформування молодіжної громадськості з питань співробітництва Україна – НАТО у військовій сфері  

*****************************************************************

До 75 роковин депортації українців із Польщі

За ссилкою можно переглянути презентацію

https://drive.google.com/file/d/1f-7oBwJycSQxggmdqNoFVuNPJsezN9wi/view?usp=sharing

****************************************************************

ПЛАН

заходів на 2019 рік з реалізації Програми національно-патріотичного виховання

дітей та молоді в Донецькій області на 2016-2020 роки

(додається)

https://drive.google.com/file/d/1X-qQRBwucmvbC9mt2XWOsn5ULDPghlc4/view?usp=sharing

                         ********************************************

                               

11 березня вчитель історії  Шеїн Ю.Л. провела з учнями 10-го класу уроки присвячені  Дню українського добровольця та до річниці з дня проголошення незалежності Карпатської України (1939 р.). 

                                                   ***********

День кримського спротиву російській окупації — пам'ятна дата на річницю проведення мітингу українців та кримських татар у місті Сімферополі на підтримку територіальної цілісності України. Відзначається відповідно до Постанови Верховної Ради України № 3807 від 2 лютого 2016 р. "Про відзначення пам'ятних дат і ювілеїв у 2016 році. Цього дня 2014 року у Сімферополі відбувся мітинг кримських татар на підтримку територіальної цілісності України та проти проведення позачергової сесії Верховної Ради Криму.

                                               *************

Середа, 20 лютого 2019 

 З метою увічнення великої людськості, громадянської і національної відваги та самовідданості, сили духу і стійкості громадян, завдяки яким змінено хід історії нашої держави, гідного вшанування подвигу Героїв Небесної Сотні, які віддали своє життя під час Революції Гідності (листопад 2013 року – лютий 2014 року), захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України, проведено Тиждень Героїв Небесної Сотні. У Лиманській ЗОШ І-ІІІ ступенів №5  відбулися:

• бесіди, години спілкування з вшанування подвигу учасників Революції Гідності та пам’яті Героїв Небесної Сотні: 

• 
  

• 
• загальношкільна хвилина пам'яті
• 
  
• 

• урок з історії 
• Матеріали до уроку пам'яті Героїв Небесної Сотні
• https://drive.google.com/drive/folders/1qcjGbB2PRXxq8mKtH4fflwzpp0Ow9sKG?usp=sharing

*******

 В рамках відзначення в Донецькій області 1030-річчя хрещення Київської Русі – України учениця 10 класу Лиманської ЗОШ І-ІІІ ступенів №5 Перевишко Вікторія прийняла участь у всеукраїнському історико-літературному конкурсі «Моя Батьківщина.1030-річчю Київської Русі присвячується». В номінації розповідь Вікторія стала   лауреатом і отримала диплом.

**********************

Щодо реалізації плану заходів з відзначення 100-річчя подій Української революції

1917-1921 років у ІІ півріччя 2018 року

 Шеїн Поліна учениця 8 класу Лиманської ЗОШ І-ІІІ ступенів №5 та Демченко Марина  учениця10-А класу  Лиманської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2  стали учасницями круглого столу «100 – річчя Української революції 1917-1921 років», присвячений 100-річчю заснування Національної академії наук України, який відбувся  в м. Слов`янськ  29 листопада на базі Донбаського державного педагогічного університету. Шеїн П. виступила з матеріалами пошуково-дослідницької роботи, яка присвячена  повстанському руху на Донеччині.

Ми учасники та переможці!!!

Конкурс робіт присвячених 100 - річчю Української революції 1917-1921 рр. ,

номінація літературна творчість

Шеїн Поліна 8 клас

«Роман Шнипко-завольник,засвойник»

Диплом учасника

Всеукраїнський інтерактивний конкурс «МАН-Юніор Дослідник»,

номінації «Історик-Юніор»

Шеїн Поліна 7 клас

Диплом ІІІ ступеня.

***************************

До 100-річчя від дня народження В.О. Сухомлинського

У процесі багаторічної виховної роботи у Павлиській школі, що її очолював Василь Олександрович, він сформулював етичні правила, що застерігають від помилкових учинків, осмислюючи які діти піднімаються на певний моральний щабель. Досягши цього рівня моральності, дитина стає неспроможною на вияви аморальної поведінки, яку частіше всього проявляють у ставленні до слабших. Сухомлинський назвав ці правила Десять Не можна:

• не можна байдикувати, коли всі навколо працюють;
• не можна сміятися зі старості та літніх людей;
• не можна вступати в суперечку з шанованими і дорослими людьми, особливо з літніми;
• не можна висловлювати невдоволення тим, що в тебе немає тієї чи іншої речі;
• не можна допускати, щоб мати давала тобі те, чого вона не дає сама собі;
• не можна робити те, що осуджують старші, – ні на очах у них, ні десь осторонь;
• не можна залишати старшу літню людину на самоті; в житті людини настає той час, коли ніякої іншої радості, крім радості людського спілкування, в неї вже не може бути;
• не можна збиратися в дорогу, не запитавши дозволу й поради старших;
• не можна сідати обідати, не запросивши старшого;
• не можна сидіти, коли стоїть доросла, літня людина, особливо жінка;
• не можна очікувати, поки з тобою привітається старший, ти маєш перший привітати його, зустрічаючись, а прощаючись – побажати доброго здоров’я.

Подробнее: https://familytimes.com.ua/rozvytok-dytyny/vasyl-suhomlynskyy-pro-lyudyanist

Заходи до сторіччя В.О.Сухомлинського https://drive.google.com/open?id=0B4m5Xi75ZC7-YlV5UkVxclEyZDVudVNqNkRYRF8ySTBYd3BZ

24 серпня 1991 року депутати Верховної Ради УРСР вперше заспівали гімн Січових стрільців по завершенню засідання, а за незалежність України голосували навіть комуністи. До 27-ого дня народження України пропонуємо добірку цікавих фактів про події, які цьому передували та чим запам’яталися перші дні вже Незалежної України.Українці проголосували за незалежність України на референдумі 1 грудня 1991 року.На референдум було винесено лише одне питання – “Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України”. Тоді в усіх 27 областях країни виборці підтримали Акт проголошення незалежності від 24 серпня 1991-го. Найменше прихильників незалежності виявилося у Севастополі (57,07%) та Кримській автономії (54,19%), решта областей, включно зі східними, віддали понад 80% голосів на підтримку історичного Акту.Найбільша підтримка була у Тернопільській (98, 67%), Івано-Франківській (98, 42%), Львівській (97,46%), Черкаській (96, 93%), Рівненській (95,96%) та Київській (95,52%) областях.Так, 24 серпня 1991 року скликали надзвичайне позачергове засідання Верховної Ради УРСР. Це сталося через три дні після подавлення путчу консервативних сил Радянського Союзу, які прагнули повернути СРСР без демократичних перетворень і “перебудови”.Сесія розпочалася о 10-й ранку з хвилини мовчання у пам’ять про трьох росіян, які загинули в ніч на 21 серпня під час виступу жителів Москви проти путчу.За незалежність України проголосували навіть комуністи. Більше того, представник компартії Олександр Мороз у своїй доповіді запропонував серед перших кроків незалежної влади реформувати армію та ввести власну валюту.В’ячеслав Чорновіл запропонував внести до зали Верховної Ради синьо-жовтий прапор. З ним українці стояли на барикадах біля російського Білого дому, а також підняти національний прапор над куполом парламенту.Відразу по завершенню позачергового засідання УРСР, 24 серпня 1991 року, опозиціонери виконали гімн Українських Січових стрільців прямо біля трибуни. Крім того, пісню підхопили навіть мітингуючі.А першим президентом незалежної України став Леонід Кравчук.24 серпня 1994 року в Києві на Хрещатику пройшов перший військовий парад, приурочений до дня проголошення Незалежності України.

************************
На виконання Указу Президента України «Про День скорботи і вшанування пам'яті  жертв війни в Україні» від 17.11.2000 № 1245/2000, згідно з розпорядженням заступника голови Донецької обласної державної адміністрації І.С. Стокоза від 13.06.2018 № 0.6/16я-2977/4-18, з метою вшанування  пам'яті  синів  і  дочок українського народу,  полеглих   під час Другої світової війни, їх подвигу та жертовності 
22 червня 2018 року
День скорботи і вшанування пам'яті  жертв війни в Україні

 На світанку 22 червня 1941 року війська нацистської Німеччини та її союзників перетнули кордон СРСР. Червона армія набагато перевищувала Вермахт за кількістю особливого складу та техніки, але її керованість була значно нижчою. У ході прикордонних боїв у районі Дубна, Луцька та Бродів радянські механізовані корпуси були розбиті. Червона армія почала відступ до Дніпра.

Подальші бойові дії на території України у 1941 році перетворилися для радянських військ на катастрофу. У серпні - жовтні 1941 року Червона армія в Україні була фактично знищена. Кількість загиблих радянських бійців досі точно невідома. У величезні оточення ("котли") неподалік Умані, Києва, Мелітополя потрапили близько 1 млн. червоноармійців. Після боїв на Кримському півострові радянські війська відійшли до Севастополя. У серпні 1941 року Гітлер відхилив пропозицію командування сконцентрувати сили у напрямку Москви. Його директива передбачала розворот і наступ німецьких військ на південь. Київ опинився у "лещатах". Незабаром німці зімкнули кільце оточення. 19 вересня 1941 року Червона армія залишила столицю України. Оборона Києва тривала 72 дні - довше, ніж опір цілої Польщі у вересні 1939 року. Наприкінці вересня оточені радянські війська були розгромлені. За німецькими даними 665 тис. військових Червоної армії потрапили у полон. На початку 1942 року радянське командування повело на українській території декілька наступальних операцій, які не виправдали сподівань. У травні - липні 1942 року німці поновили наступ. Вермахт розбив радянські війська під Керчю, Харковом та Севастополем.  Тільки полоненими Червона армія втратила близько 500 тис. військових. Вся Україна була окупована 22 липня 1942 року.

нацисти разом із союзниками розчленували українські землі на декілька адміністративно-територіальних утворень:

-Трансністрія, що стала частиною Румунії (центр - Одеса, губернатор - Георге Алексіяну).

-Дистрикт «Галичина» в складі польського Генерал-губернаторства (центр - Львів, губернатор - Отто Вехтер).

-Райхскомісаріат "Україна" (центр - Рівне, райхскомісар - Еріх Кох).

-Зона військової адміністрації (Чернігівська, Сумська, Харківська, Сталінська (нині - Донецька), Ворошиловградська (нині - Луганська) області). У цих районах вищим територіальним органом влади оголошено Вермахт.

-Кримський півострів номінально перебував під цивільним управлінням як складова частина Райхскомісаріату, але фактично під військовим як ближній тил Вермахту в 1941-1942 та 1944 рр.

-Закарпаття ще з березня 1939 року входило до складу Угорщини під назвою "Підкарпатська територія" з центром у м.Ужгород.

Нацистський «новий порядок» означав для місцевого населення терор та голод.

Для ліквідації євреїв, циган та комуністів нацисти створили спеціальні підрозділи із членів СС та гестапо - айнзацгрупи. Українці не підлягали негайному винищенню, але політика расової сегрегації та геноциду також зачепила їх. З'явилися крамниці, ресторани «лише для німців», у містах відводили для них цілі житлові масиви. Киянам заборонили селитися на Печерську та деяких інших районах міста... Гітлер прагнув зменшити кількість споживачів сільськогосподарської продукції. Тож у листопаді 1941 року на таємній нараді у Східній Пруссії він прийняв рішення про організацію штучного голоду в Україні.  Федір Пігідо-Правобережний згадував: «Зима прийшла сувора, холодна. В містах хліба не було. Приділ хліба лише в Києві - сто грамів на день якоїсь суміші просяного борошна з лушпинами - не давав можливості підтримувати життя. М'яса і товщу, звичайно, населення не одержувало; купувати ж на чорному ринку мали можливість лише спекулянти. Починалось так зване «мішочництво», починалось масове вимирання інтелігенції». 

За часи Другої світової війни Україна  втратила 19% населення. Загинуло 8 млн. українців, з них 5,2 млн. - цивільного населення. Оскільки історики вважають, що за часи Другої світової війни не народилося понад 2,4 млн. немовлят, загальні демографічні втрати досягають 10, 4 млн.

Загальні матеріальні втрати України оцінюються в 285 млрд.карб., або 100 млрд.доларів (40 % загальносоюзних втрат).

Було зруйновано:

5 600 мостів.

700 міст.

28 000 сіл та колгоспів.

 16 000 підприємств.

18 000 медичних закладів.

33 000 навчальних закладів.

320 000 господарств.

 Відеоматеріали:

Відеосюжет «Останній напис» (Виробництво: Перший Національний канал України, 2014):  https://www.youtube.com/watch?v=bPw9NW0_00o

*******************

План заходів

 (орієнтовний)

до Дня Першої Конституції

1.Пізнавальна година «Подорож часом:Перша Конституція» https://youtu.be/S2Hlo8iakIk

2. Правовий крос «Конституцією — за 45 хвилин»

3. Експрес-інформація «5 цікавих фактів про Конституцію України»

4.Вікторина «Свої права ти добре знай»учнів 8-11 класів

1.     Хто був автором першої Конституції України? Коли вона була прийнята?

2.     Кожна людина від народження є фізичною чи юридичною особою?

3.     Особливо небезпечний вид правопорушення – (...........)

4.     Особа, що вчинила правопорушення?

5.     Назвіть п'ять символів державності України.

6.   Яким чином громадяни України реалізують своє право на участь в уп­равлінні державою?

7.   Чи мають право школярі бути членами політичних партій?

8.    З якого віку громадяни України мають право бути засновниками ди­тячих організацій?

9.    Який освітній рівень, згідно з Конституцією України, є обов'язковим?

10.  Яка відповідальність настає в 16 років?

11.  В яких документах у школі викладено обов’язки учнів?

12.  Особа, яка не досягла 18-річного віку  -  (.........)

13.    Із якого віку настає кримінальна відповідальність?

14.  Головний закон країни?

5 цікавих фактів про Конституцію України

 1.День Конституції України 28 червня — єдине державне свято, закріплене в самій Конституції. Процес підготовки Конституції України затягнувся на шість років – з 1990 по 1996 рік.

2. Першою вітчизняною конституцією вважається Конституція гетьмана Пилипа Орлика. Тому ми можемо пишатися тим, що ця Конституція, прийнята 5 квітня 1710 року, була однією з перших в Європі та світі. Адже конституцію Сполучених Штатів Америки було схвалено лише 1787 року, конституцію Франції та Польщі – 1791 року, конституцію Російської імперії – 1905 року.

3.22 серпня 2011 рокі у Києві була презентована перша мініатюрна Конституція України. Автори ідеї пояснили, що сенс всієї цієї затії — привернути більше уваги суспільства до законодавства. Мініатюрна рукописна книжечка «Конституція України», розміром 2х3 см, включає 160 рукописних сторінок, літери висотою не більше 1 мм можна читати без окулярів. На її створення пішло близько 2 місяців. За словами автора мініатюри Ігоря Степанова, цей екземпляр перший як в Україні, так і в країнах СНД. Міні-макет книжечки художник передав Музею книги та друкарства.

4.Засідання Верховної ради щодо прийняття Основного Закону тривало цілу добу. 27 червня 1996 року парламент вирішив розглядати проект на одному засіданні без перерв. У результаті бурхливих дискусій за підсумками безперервної 24-годинної роботи депутатам вдалося узгодити всі положення документа. Голосування проводилося по кожній статті окремо і цілими розділами.

5.Голосування за Конституцію України в цілому відбулося о 9:20 ранку 28 червня 1996 року. Міжнародне співтовариство схвалило Конституцію України, назвавши її однією з найдемократичніших у світі.

--------------------------------------------------------

Міжнародний день пам'яток та історичних місць відзначається з 18 квітня 1984 року.

Світова спільнота 18 квітня відзначає День пам'ятників та історичних місць. Його девізом став заклик "Збережемо нашу історичну батьківщину".  Цей день у 1982 році було встановлено Асамблеєю Міжнародної ради з питань охорони пам'ятників і визначних місць (ICOMOS), створеної при ЮНЕСКО. Свято відзначається у світі з 18 квітня 1984 року щорічно.У липні 2000 року Президент України підписав Закон "Про охорону культурної спадщини", котрий регулює правові, організаційні, соціальні та економічні стосунки у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об'єктів культурної спадщини в громадському житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь. Згідно із Законом, об'єкти культурної спадщини, що перебувають на території України, охороняються державою... Світ несказанно багатий на культурні пам’ятники та різні історичні визначні пам’ятки, але чи буде у наших нащадків можливість помилуватися ними, доторкнутися до минулого, цілком залежить від нас.

План заходів

(орієнтовний)

до міжнародного дня пам'яток та історичних місць

1.Флешмоб «Музейні таємниці» екскурсія до унікальних експонатів українських музеїв

http://mincult.kmu.gov.ua/control/uk/photogallery/gallery?galleryId=245244778&

2.Виготовлення буклетів,стінгазет,брошур «Визначні пам’ятки мого міста»

3.Екскурсія до міського  краєзнавчого музею.

4. Перегляд відео презентації «Визначні пам’ятки України»

https://youtu.be/dXlkF2QNT28

https://youtu.be/fYp92F8czWc

Конститу́ція Украї́нської Наро́дної Респу́бліки (Статут про державний устрій, права і вільності УНР) — основний закон УНР, прийнятий Центральною Радою 29 квітня 1918 року, в останній день існування Центральної Ради.

Проголошувала державну незалежність і територіальну цілісність України, рівність прав громадян, демократичні свободи. Республіка мала бути парламентською зі Всенародними Зборами як вищою законодавчою владою (без посади президента). Передбачався земельний адміністративно-територіальний устрій з широким місцевим самоврядуванням у всіх 30 землях. Підтверджувалося право національних меншин в Україні на національно-персональну автономію, закріплювалося право національних союзів на законодавчу ініціативу.

План заходів

(орієнтовний)

до 100 річчя з дня прийняття Конституції УНР та проголошення Української Держави гетьмана П.Скоропадського

1.Експрес- інформаці на уроках історії.

2.Відеолекторій «Конституція УНР»

http://www.1tv.com.ua/video/14149

3.Відеолекторій «Гетьманат П.Скоропадського(100 річчя з дня проголошення Української Держави) https://youtu.be/utSRU8gWxOg

_____________________________________________________________________________ 

Головна стела Монументу жертвам Голодомору в Україні 1932—1933 років

В Україні вшановують пам’ять жертв Голодомору 1932-1933 років.

Цього року виповнюється 85 років організованому комуністичною владою колишнього СРСР геноциду українського народу – Голодомору 1932-1933 років.

Україна з посиланням на дані науково-демографічної експертизи стверджує, що загальна кількість людських втрат від Голодомору 1932–33 років становить 3 мільйони 941 тисячу осіб, а втрати українців у частині ненароджених становлять 6 мільйонів 122 тисячі.

Інформація про стан виконання

 Плану заходів на 2017-2018 роки у зв’язку з 85-ми роковинами

 Голодомору 1932-1933 років в Україні

Лиманська ОТГ  (місто / район)

№	Форма, назва заходу	Цільова аудиторія (педагоги, учні школи І, ІІ, ІІІ ступеня)	Загальна кількість учасників (за містом/районом/ОТГ)	Посилання на Інтернет-ресурс
1	Читацькі конференції «Голодні очі. Змарноване дитинство».	педагоги, учні 5-11 кл.	458	https://ushein.blogspot.com/ limanskazosh5.in.ua https://sites.google.com/view/nvkstavkihttps://www.facebook.com/Лиман-патріотичний-149281812525398/ rubcivskazosh.at.ua http://school4.dn.ua/ shandr.ucoz.ru
2	Організація пошукової роботи із встановлення осіб, які у 1932-1933 роках рятували людей від голоду, жертв Голодомору у межах роботи над Національною книгою пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні.	педагоги, учні 5-11 кл.	311	https://ushein.blogspot.com/ limanskazosh5.in.ua https://sites.google.com/view/nvkstavkihttps://www.facebook.com/Лиман-патріотичний-149281812525398/rubcivskazosh.at.uahttp://school4.dn.ua/
3	Історичний проект іззалученнямучнів до зборусвідчень про Голодомор, документальних і науковихматеріалів: «Родинніспогади про Голодомор»	педагоги, учні 5-11 кл.	248	https://ushein.blogspot.com/ limanskazosh5.in.ua https://sites.google.com/view/nvkstavkihttps://www.facebook.com/Лиман-патріотичний-149281812525398/rubcivskazosh.at.uahttp://school4.dn.ua/
4	Урок пам’яті «З присвятою замордованим голодом…» (під час виховних годин для 5-11 класів)	Педагоги, учні 5-11 класів	831	limanskazosh5.in.ua shandr.ucoz.ru http://school4.dn.ua/ https://sites.google.com/view/nvkstavki
5	Відео-урок з обговоренням«Жнива скорботи» (під час виховних годин для учнів школи ІІ ступеня)	Педагоги, учні 5-9 класів	915	limanskazosh5.in.ua shandr.ucoz.ru http://school4.dn.ua/ https://sites.google.com/view/nvkstavki
6	Документальный фильм "Голод"	Педагоги, учні 5-11 класів	440	http://school4.dn.ua/ https://sites.google.com/view/nvkstavki limanskazosh5.in.ua
7	Презентація «Голодомор 1932-33 років»	Педагоги, учні 9 -11 класів	80	http://school4.dn.ua/
8	Урок пам’яті «З присвятою замордованим голодом…»	Педагоги, учні 10, 11 класів	80	http://school4.dn.ua/
9	КнижковавиставкаГолодомор 1932-1933 років в Україні.		281	http://school4.dn.ua/ https://sites.google.com/view/nvkstavki
10	Комбінований урок з історії України, української літератури: «Злочин влади – трагедія народу», «Колективізація і Голодомор в Україні: події, факти, уроки» (для учнів школи ІІІ ступеня)	Педагоги, учні 5-9 класі	620	https://ushein.blogspot.com/ limanskazosh5.in.ua https://sites.google.com/view/nvkstavkihttps://www.facebook.com/Лиман-патріотичний-149281812525398/ rubcivskazosh.at.uahttp://school4.dn.ua/

*******************

Вшанування пам’яті Кирила Розумовського у день його народження – 18 березня - стало традиційним для українців. Цього року ми відзначаємо 290-ту річницю з дня народження останнього гетьмана України. 

Як відомо, у лютому 1750р. в Глухові відбулася пишна церемонія виборів нового гетьмана. Українська старшина, задоволена відновленням гетьманства, одностайно проголосувала за 22-річного графа Кирила Григоровича Розумовського. А вже 21 вересня 1751 р. новобраний гетьман відвідав Батурин.

Кирило Григорович доклав значних зусиль для відродження міста Батурин. Саме на прохання гетьмана іменним указом імператриці від 24 липня 1750 р. гетьманську резиденцію було перенесено до Батурина. Гетьманщина переживала «золоту осінь» своєї автономії, саме таким виразом охарактеризував Орест Субтельний період гетьманування Розумовського. Адже в цей час відбулося її економічне, соціальне та культурне піднесення.

План  заходів

(орієнтовний)

щодо вшанування пам'яті гетьмана України

Кирила Розумовського

1.Уроки історії «РЕФОРМИ КИРИЛА РОЗУМОВСЬКОГО – ШЛЯХ ДО САМОСТІЙНОСТІ УКРАЇНИ»

2. Перегляд відеофільму «Невідома Україна. Гетьман Кирило Розумовський» https://youtu.be/dsmDJprppTo

3.Полиця історичної інформації  «ГЕТЬМАН КИРИЛО РОЗУМОВСЬКИЙ - ВЧЕНИЙ З ГЕТЬМАНСЬКОЮ БУЛАВОЮ»

4.Огляд-конкурс презентацій «10 цікавих фактів про К.Розумовського»

5.Виготовлення  гербів (вишивка, ліпленя,бісероплетіння, ізонитка та інші техніки виконання) та виставка «Славу примножувати справами", – девіз на гербі останнього гетьмана Кирила Розумовського

6.Перегляд відеороликів Національного заповідника Гетьманська столиця https://www.facebook.com/getmanskastolitsya.zapovidnyk/

7.Спортивні змагання серед козацьких ватаг.

8.Конкурс малюнків «Гетьман України очима дітей».

9.Фото-конкурс «Славу примножувати діяннями»

*****************

Хрещення  Русі-України — процес прийняття і поширення християнства на Русі. Ключова подія — масове хрещення 988 року мешканців Києва, а згодом інших міст держави князем Володимиром Святославичем, у результаті чого християнство стало провідною релігією на Русі.

План заходів

(орієнтовний)

з відзначення 1030-річчя хрещення Київської Русі – України

у 2018 році

1.Проведення лекцій, бесід, виховних годин присвячених відзначенню 1030-річчя хрещення Київської Русі – України у навчальних закладах з висвітленням історії християнства в Україні.

2.Проведення національно-патріотичних заходів для молоді, присвячених відзначенню 1030-річчя хрещення Київської Русі – України: «Духовна спадщина українського народу»

3.Організація книжкових виставок, присвячених історії християнства в Київській Русі та Україні в бібліотеках: “Духовні ідеали наших пращурів”

      4. Конкурс на виготовлення ювілейної атрибутики (емблема, значок, пам’ятна медаль) до 1030-річчя хрещення Київської Русі – України.

      5. Створення художніх та документальних фільмів про історію християнства в Київській Русі та Україні, визначні пам’ятки християнської культури в Україні.

    6. Організація подорожей і екскурсій місцями, пов’язаними з історією християнства (Петропавлівський храм м.Лиман, м.Святогірськ лавра)

        7. Інформаційні хвилини: “Хрещення Русі. Історія віків”

    8. Конкурс на краще оповідання на тему «Лиман православний» серед учнів міських загальноосвітніх шкіл (проводиться із залученням ЗМІ).

      9. Перегляди кінофільмів про визначні пам’ятки культури та історичний шлях християнства в Україні «Промені духовності»

 10.Організація зустрічей з духовенством християнських конфесій та відомими християнськими богословами. 

***********************

День Героїв Небесної Сотні — пам'ятний день, що відзначається в Україні 20 лютого на вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам'яті Героїв Небесної Сотні.

Пам'ятний день встановлено указом Президента України Петра Порошенка 11 лютого 2015 року з метою увічнення великої людської, громадянської і національної відваги та самовідданості, сили духу і стійкості громадян, завдяки яким змінено хід історії нашої держави, гідного вшанування подвигу Героїв Небесної Сотні, які віддали своє життя під час Революції гідності (листопад 2013 року — лютий 2014 року), захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України.

Цього дня 2014 року під час Єврореволюції на Інституцькій вулиці у Києві силові підрозділи режиму Януковича розстрілювали протестувальників. Всього за день було до ста жертв, яких назвали «Небесною Сотнею». О 22:17 Верховна Рада прийняла постанову «Про засудження застосування насильства, яке призвело до загибелі мирних громадян України», низка представників влади заявили про перехід на бік народу. День 20 лютого став переломним у ході подій Революції гідності.

**********
На виконання Указу Президента України від 01 грудня 2017 року №397/2017 «Про відзначення 80-річчя від дня народження В’ячеслава Чорновола» та з метою гідного вшанування пам’яті одного з лідерів українського правозахисного руху, визначного політичного та державного діяча, Героя України.

В'ячеслав Чорновіл.

«Дай Боже нам любити Україну понад усе сьогодні – маючи, щоб не довелося гірко любити її, втративши. Настав час великого вибору: або єдність і перемога та шлях до світла, або поразка, ганьба і знову довга дорога до волі».

В’ячеслав Чорновіл виконав свою клятву: був вірний Україні до останніх хвилин свого життя. Потрібно пам’ятати цю велику людину, та не забувати про те, що на плечі кожного з нас також покладені національні обов’язки, що існування Української держави неможливе без подальшої боротьби. А найголовніше – бути українцями до останньої клітини нашого тіла та душі та пам’ятати про чин кожного Героя України.(ст.К.Лапушанська)

ПЛАН ЗАХОДІВ

з відзначення 80-річчя від дня народження

В’ячеславаЧорновола

 по Лиманській ЗОШ І-ІІІ ступенів №5

на грудень-березень 2017-2018 навчальний рік

№з/п	Назва заходу	Термінвиконання	Клас	Відповідальний
1	Експрес інформація на уроках	Грудень-січень 2018 року	3-10	Учитель історії Шеін Ю.Л. черговий клас
2	Тематичний урок з історіїУкраїни: «Дисидентськийрух у періодзагостреннякризирадянськоїсистеми. УкраїнськаГельсінськагрупа».	Березень 2018 року	9-10	Учитель історії Шеін Ю.Л.
3	Виховнігодини за темою: «Українапочинається з тебе»	Лютий 2018 року	1-10	Класні керівники
4	Конкурс декламування віршів до  річницівід дня смертіВ’ячеславаЧорновола «Дай, Боже, нам любитиУкраїнупонад усе сьогодні…»	березень 2018 року	5-10	Учителі мови та літератури
5	Переглядхудожньо-документального фільму «Той, що пробудив Кам’яну державу» (2006 р. режисер – В. Онищенко)	лютий – березень 2018 року	8-10	Педагог-організатор Пестич Г.С.

№з/п

Назва заходу

Термінвиконання

Клас

Відповідальний

1

Експрес інформація на уроках

Грудень-січень

2018 року

3-10

Учитель історії

Шеін Ю.Л.

черговий клас

2

Тематичний урок з історіїУкраїни: «Дисидентськийрух у періодзагостреннякризирадянськоїсистеми. УкраїнськаГельсінськагрупа».

 Березень

2018 року

9-10

Учитель історії

Шеін Ю.Л.

3

Виховнігодини за темою: «Українапочинається з тебе»

Лютий

2018 року

1-10

Класні керівники

4

Конкурс декламування віршів до  річницівід дня смертіВ’ячеславаЧорновола «Дай, Боже, нам любитиУкраїнупонад усе сьогодні…»

березень

2018 року

5-10

Учителі мови та літератури

5

Переглядхудожньо-документального фільму «Той, що пробудив Кам’яну державу» (2006 р. режисер – В. Онищенко)

лютий – березень 2018 року

8-10

Педагог-організатор Пестич Г.С.